У дітей з нормальним мовленнєвим розвитком під час відтворення матеріалу виявляється певна організованість, зосередженість. У дітей з порушенням мовленнєвого розвитку може виявлятися імпульсивність, підвищена рухова активність чи навпаки - сповільненість, в'ялість, нездатність до вольового зусилля.
Діти з нормальним мовленнєвим розвитком при навмисному запам'ятовуванні відтворюють більше інформації, ніж діти з мовленнєвими порушеннями. Для якісного запам'ятовування матеріалу дитині з типовим мовленнєвим розвитком потрібно 1-2 повторення матеріалу, дитині з порушенням мовлення 3-4, чи й більше підкріплень. [7]
Отже, у дітей з порушенням мовлення, спостерігається порушення у розвитку слухо-мовленнєвої пам’яті, що проявляється у труднощах при запам’ятовуванні, збереженні та відтворенні інформації: нерівномірністі відтворення з тенденцією до зменшення кількості слів, найбільш частотних помилки зісковзування на побічні асоціації, зниження обсягу і міцності, а також сповільненість запам'ятовування.
Важливими чинниками, що впливають на пам'ять дітей з порушенням мовлення, є особливості мислення, недостатня саморегуляція, порушення різних видів сприймання. Всі ці особливості потрібно враховувати у процесі корекційної роботи.
Висновки до першого розділу
Слухо-мовленнєва пам'ять функціонує протягом життєдіяльності. Вона лежить в основі здібностей людини, є умовою її навчання, отримання знань, формування умінь і навичок.
Під слухо-мовленнєвою пам'яттю в сучасній психології і нейропсихології розуміють гарне запам'ятовування і точне відтворення різноманітних звуків (мовних і немовних), слів, пропозицій, оповідань (лексичного матеріалу).
Даний вид пам'яті характеризується тим, що людина, що володіє ним, може швидко і точно запам'ятати зміст подій, логіку міркувань, сенс прочитаного тексту тощо. Цей сенс вона може передати власними словами.
Якщо говорити про дітей дошкільного віку, то протягом життя вони вивчають назви різних предметів, запам’ятовують почуті від дорослих цікаві історії, знають улюблені мелодії та пісні, можуть вільно розповідати свою улюблену казку і просто вчаться говорити завдяки слухо-мовленнєвій пам’яті.
Якщо ж розглядати дітей з порушенням мовлення, то можна спостерігати в них порушення у розвитку слухо-мовленнєвої пам’яті, що проявляється у труднощах при запам’ятовуванні, збереженні та відтворенні інформації: нерівномірністі відтворення з тенденцією до зменшення кількості слів, найбільш частотних помилки зісковзування на побічні асоціації, зниження обсягу і міцності, а також сповільненість запам'ятовування з тенденцією до зниження кількості помилок у процесі заучування, рідше зустрічається наявність сторонніх слів.
Все це негативно впливає на засвоєння знань дитиною і може призвести до негативних наслідків під час шкільного навчання. Тому, необхідно проводити корекційні заняття з такими дітьми, які покращать розвиток їх мислення, саморегуляції, сприймання.
РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ СФОРМОВАНОСТІ СЛУХО-МОВЛЕННЄВОЇ ПАМ’ЯТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ
2.1. Завдання та методика констатувального експерименту
Аналізуючи літературні дані, можна стверджувати, що вивченням проблеми розвитку пам’яті у дітей з порушенням мовлення займалося багато вчених, які розробили різноманітні наукові дослідження і методичні розробки. Та, навіть, попри це до теперішнього часу цілком не було досліджено процес формування слухо-мовленнєвої пам’яті у дітей із порушенням мовлення.
Вченими було встановлено, що існує певний взаємозв’язок між рівнем слухо-мовленнєвої пам’яті та рівнем мовленнєвого розвитку, що негативно впливає на продуктивність запам'ятовування у дітей з порушенням мовлення.
Для того, щоб дослідити особливості розвитку слухо-мовленнєвої пам’яті у дітей із порушенням мовлення, було проведено експериментальне констатувальне дослідження.
Мета дослідження - з'ясувати особливості формування слухо-мовленнєвої пам’яті у дітей старшого дошкільного віку з ПМР.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.