Рис. 1. MediaStream Фільм Titler – створення субтитрів фільмів , програми створення субтитрів фільмів.
У складі готового комплексу: один стандартний PC-комп'ютер з системою Microsoft Windows XP, один АЦП для відцифрування матеріалу, і нарешті, програма MediaStream Film Titler.
З усім цим буде управлятися одна людина – перекладач (з досвідом роботи в Microsoft Word). Якщо вихідний матеріал надходить вже в файлах якогось з форматів, підтримуваних MediaStream Фільм Titler, то АЦП не потрібен.
1. Матеріал відцифровається за допомогою АЦП в реальному часі без участі людини-оператора. В результаті маємо вихідний відеофайл.
2. У програмі MediaStream Film Titler, в спеціально розробленому інтерфейсі, перекладач переглядає цей відеофайл і швидко, якісно і зручно створює і редагує розклад появи титрів, і тексти самих титрів. Титри видно відразу ж у процесі титрування.
3. Після завершення створення розкладу, перекладач дає команду «вшити» титри в відеоряд. Цей процес йде також без участі людини, а на виході вийде новий відеофайл зі «вшитими» титрами, готовий до трансляції.
Термін навчання користуванню програмою – пів дня. Термін виходу перекладача на максимальну продуктивність – тиждень.
Швидкість титрування після адаптації – від 60 до 90 хвилин матеріалу за робочу 8-ми годинну зміну, в залежності від складності матеріалу для титрування. Разом три-чотири таких станції можуть повністю покрити потреби навіть великих телеканалів.
Крім того, у зв'язку з тим, що для титрування не потрібно спеціального устаткування, перекладні відеоматеріали можна віддавати перекладачам для титрування, наприклад, на які переносяться USB-носіях. Це взагалі позбавляє телекомпанію від необхідності виділяти спеціальні станції під субтитрування.
Висновки до Розділу 1.
Ознайомившись з вищезазначеними роботами, ми можемо прийти до висновку, що кіно, кіномова і кінопереклад викликають великий інтерес у дослідників, що розглядають дані явища з точи зору різних наук: кінознавства, семіотики кіно, культурології, стилістики, лінгвістики та перекладознавства. Кіно є одним з найбільш популярних видів мистецтва, а це породжує потребу в перекладі величезного масиву зарубіжних фільмів. Тому існують також і аматорські статті, що містять в собі рекомендації для кіноперекладачів і тих , хто озвучує фільми.
У вищезазначених роботах міститься багато інформації про субтитрування, рекомендації та правила для перекладу субтитрів. Однак тема перекладу аудіовізуальних текстів для подальшого озвучування не розкрита ні в роботах вітчизняних вчених, ні в працях їх зарубіжних колег. Всі дослідження перекладу кіно для подальшого озвучування носять суто теоретичний характер: в роботах наводиться історія явища, види озвучування, розбір готових кіноперекладів.
Аудіовізуальний переклад постає у сучасних перекладацьких штудіях різновидом перекладу з усталеними особливостями. Кінопереклад (зазначимо, що поряд із терміном «аудіовізуальний переклад» співіснують такі визначення як «синхронізація відеотексту» – за І. Алєксєєвою, «переклад в кіно» – за В. Горшковою, «кіновідеопереклад») імплантує фільм в інше культурно-історичне середовище. Художній твір, створений режисером на основі культури, безпосереднім носієм якої він є, змінює адресата (глядача) [7, с.11].
Художній фільм – приклад аудіовізуального художнього тексту. Стильова приналежність визначає включення в перекладацький аналіз аудіовізуального художнього тексту передачі фонетичних особливостей мови персонажів – індивідуальних, соціолінгвістичних, регіональних. В аудіовізуальному тексті вони безумовно, мають смислову й стилістичну значимість. Механізми передачі цих особливостей в перекладі визначені складною природою аудіовізуального перекладу й обмеженнями, що накладаються на такий переклад [4, c.62].
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.