Другий розділ бакалаврської роботи присвячений проблематиці субтитрування, як виду аудіовізуально перекладу. Поділяється на чотири підрозділи: поняття субтитру та субтитрування, їх класифікація, популярні формати субтитрів, редактор субтитрів «Aegisub», його функціональні та технічні особливості та поділ субтитрів на аматорські та професійні.
Третій розділ розповідає про субтитрування та дубляж. В цьому розділі порівнюються та визначаються позитивні та негативні сторони цих видів обробки аудіовізуального продукту. Розділ поділяється на п’ять підрозділів. Серед них: порівняння субтитрування та дубляжу; порівняння тексту субтитрів та тексту, призначеного для подальшого озвучування; особливості субтитрування, їх проблеми та специфіка, проілюстрована на прикладі німецького художнього фільму; функціональні характеристики програми Aegisub; опис звуків навколишнього середовища та кількість рядків на екрані.
Четвертий розділ відображає практичну частину бакалаврської роботи. В ньому подані перекладацькі трансформації та їх класифікація. Окремо розглянуті на проілюстровані прикладами лексичні, граматичні та комплексні лексико-граматичні трансформації. Після них подані кількісні підрахунки, які дають статистичну характеристику частотності використання перекладацьких трансформацій в проаналізованому аудіовізуальному продукті.
У висновках до розділів коротко підсумовується подана інформація, а також обґрунтовується її зв'язок з темою дослідження.
Прочитавши загальні висновки можна дізнатись про найважливіші аспекти бакалаврської роботи, що включають відомості про теоретичні та практичні особливості перекладацького процесу субтитрів до аудіовізуального продукту.
У списку використаних джерел в алфавітному порядку подані всі ресурси (книжні та електронні), що були використані у процесі виконання бакалаврської роботи.
Одним з основоположників семіотичного кінознавства став відомий вітчизняний кінорежисер та сценарист С.М. Ейзенштейн, який теоретично та практично працював над розробкою мови кіно протягом всієї своєї професійної діяльності. Ця мова, по задуму С.М. Ейзенштейна, повинна була опиратись на такі знаки, які будучи знаками-зображеннями, мали б певні значення, які й в словесній мові [56, с. 319].
Першопрохідці в області радянської кінотеорії приділяли величезне значення вивченню кадру та монтажу. Зокрема, відомий вітчизняний кінорежисер-експериментатор й теоретик Л.В. Кулешов, приєднувався до С.М. Ейзенштейна, відмічав, що кадр схожий на букву, ієрогліф. Тому монтаж декількох окремих кадрів сприяє виникненню кінематографічного «слова», а іноді «фрази» [43]. В своїй книзі «Азбука кинорежиссуры» Л.В. Кулешов характеризує монтажну фразу таким чином: «Как в литературном произведении действие, поступки героев, мысль автора и т.д. выражаются рядом фраз, так и изложение разными планами кинодействия строится монтажными фразами».
Монтажна фраза – це декілька кадрів (ряд «кадропланів»), що виражають завершену дію та являються складовим елементом певної сцени.
Монтажна фраза залежить від завдання шматка, який знімають, але кожне завдання може бути виражена одною чи декількома монтажними фразами.
Таким чином С.М. Ейзештейн та Л.В. Кулешов в своїх роботах акцентували увагу на феномені монтажу, який забезпечує зв'язок знаків в «слова», «слів» у «фрази», що по суті було аналізом кіномови.
Ідеї С.М. Ейзештейна отримати розвиток серед іноземних дослідників. Так в Європі існує два основних напрямки семіотичного кінознавства. Один напрямок представлений роботами П. Пазоліні, а інший – К. Метца та У. Еко [40, 231].
На думку Пазоліні між кіномовою та вербальною мовою відсутня принципова різниця. Кіномова, яка складається зі слів, музики та зображень, може бути, подібно природній мові, розглянута з точки зору своєї граматичної будови. Теоретик прийняв за мінімальну одиницю мови кіно всі можливі реальні дії, події та предмети – «кінеми». На зразок того, як з декількох фонем формується слово, окремі «кінеми» формують кадр. Таким чином, кадр – «монема» – являє собою складову одиницю.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.