Особливу увагу ми приділили аспекту опису звуків навколишнього середовища в субтитрах до фільму. Було встановлено, що субтитри такого виду є особливо важливими для людей з вадами слуху. Проте часто відсутність таких субтитрів обґрунтована їх недоцільністю в конкретній ситуації (достатньо картинки на екрані).
Нами були розглянуте та проаналізоване технічне оформлення готового продукту субтитрування, а саме, кількість рядків на екрані. Вважається, що для повного розуміння глядачем субтитру, максимальна кількість рядків має сягати двох. Автори субтитрів до нашого фільму постійно дотримувались цього правила.
Розглянувши та порівнявши основні види кіноперекладу: субтитрування і дублювання, ми дійшли до висновку, що кожен з них має свої особливості, внаслідок яких підхід до перекладу субтитрів і до перекладу текстів для подальшого озвучування значно відрізняються. Кожен з підходів має свої сильні та слабкі сторони й свою цільову аудиторію, проте, в різних країнах переважає свій традиційний підхід до кіноперекладу.
Субтитрування є поданням перекладу діалогів оригіналу на мову цільової аудиторії у вигляді синхронних субтитрів, зазвичай, внизу кадру. Це засіб, який найменше видозмінює оригінальний текст і дає змогу цільовій аудиторії відчути тонкощі іноземної культури. Субтитрування асоціюється з підходом форенізації: це підхід до перекладу, якому властиве виділення та підкреслення іноземної ідентичності тексту оригіналу, що, звісно, призводить до відсування цільової культури на другий план. Форенізація робить акцент на культурі оригіналу, коли переклад викликає відчуття «іноземності», підкреслюючи іноземне походження фільму. Як влучно помітив Лоренс Венуті, форенізація як підхід до перекладу може бути описана, як «відправлення читача за кордон» [8, 147].
Серед інших основних засобів перекладу фільмів субтитрування найменше втручається в структуру оригіналу, інакше кажучи, є найбільш нейтральним, мінімально опосередкованим методом. Воно дає можливість відчути іноземну мову, її настрій і дає відчуття іншої культури більше, ніж будь-який інший засіб перекладу. Це більшою мірою досягається завдяки тому, що оригінальний звукозапис та діалоги не перекриваються, як у випадку з дублюванням. І хоча в субтитрах можуть бути значні скорочення діалогів через брак часу та простору на екрані, більшість втрат може бути компенсована завдяки прослуховуванню оригіналу.
Субтитрування стає домінуючим засобом перекладу не лише через фінансові міркування – хоча воно дійсно є набагато більш економічним та простішим видом перекладу, – але також тому, що «для глядачів країн, які надають перевагу субтитрам, економічні переваги є другорядними; збереження автентичності оригінальної продукції виступає на перший план» [4, 310]. Під час перегляду аудиторії постійно нагадують про «іноземність» та автентичність перекладеного фільму, оскільки вона весь час має змогу чути діалоги оригіналу. Ще однією перевагою субтитрів, на наш погляд, є можливість чути неадаптовані діалоги іноземною мовою, що є неперевершеною нагодою для практики знання іноземної мови.
У фільмах часто спостерігається поява невербальних знаків на задньому тлі, таких як повідомлення, записки, торговельні марки або дорожні знаки. Їх переклад часто втрачається під час дублювання, водночас саме ці знаки надають більше вірогідності субтитруванню, яке від самого початку робить акцент на іноземній культурі. У субтитрах також набагато легше, ніж під час дублювання, пояснити значення мовного знаку, вставивши його переклад внизу кадру (наприклад, великими літерами або курсивом з метою відрізнити від мовленнєвих висловлювань).
Рівень форенізації фільму може бути також підвищений завдяки тому, що субтитри передбачають зміну форми вираження продукту: від розмовної (оригінал) до письмової форми у вигляді одного – двох рядків внизу кадру. За словами Мігеля Мери, «субтитри перетворюють фільм з аудіовізуального продукту на літературну форму, яка вимагає більшого рівня уваги від глядача, аніж дубльований фільм» [9, 79].
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.