Електронні апарати як об'єкт виробництва, страница 6

Технологічне обладнання - знаряддя виробництва, в яких для виконання певної частини технологічного процесу розміщуються матеріали або заготовки та складальні одиниці, засоби впливу на них і джерела енергії. Прикладом технологічного обладнання є токарні верстати, термічні печі, випробовувальні стевди тощо.

Технологічне оснащення - знаряддя виробництва, які використовуються разом з технологічним обладнанням і додаються до нього для виконання певної частини технологічного процесу. Наприклад, штампи, прес-форми, фотошабло-ни, випробувальні стенди тощо.

Запуск виробів у виробництво може здійснюватись безперервно (протягом тривалого часу), періодично (партіями протягом певного часу) і разово (одиничні екземпляри і партії). Група заготовок одного найменування і типорозміру, яка запускається у виробництво одночасно або безперервно протягом певного інтервалу часу, називається виробничою партією. Виробнича партія або її частина, що одночасно надходить на робоче місце для виконання технологічної операції, називається операційною партією. Виробничий запас заготовок або складових частин виробів, призначених для виконання технологічного процесу, називається заділом.

2.4 Типи виробництва та їх характеристики

Тип виробництва, як найбільш загальна організаційно - технічна характеристика виробництва, визначається рівнем спеціалізації робочих місць, номенклатурою об'єктів виробництва, фермою переміщення виробів по робочих місцях. Рівень спеціалізації робочих місць характеризується коефіцієнтом закріплення операцій, тобто кількістю різних операцій, що виконуються на одному робочому місці протягом місяця. Коефіцієнт закріплення операцій для групи робочих місць визначається за формулою:

К=0/Р,                            (2.1)

де О - кількість різних операцій, які виконуються на робочих місцях дільниці, чи цеху, Р - кількість робочих місць на дільниці чи в цеху.

Якщо за робочим місцем, незалежно від завантаження, закріплено тільки одну операцію, то К=1, що відповідає масовому виробництву. При 1<К<10 виробництво багатосерійне; при 10<К<20 - середньосерійне; при 20<К<40 -малосерійне; при К>40 - одиничне.

Приклад: На дільниці з 15 робочих місць протягом місяця на 1,2, 3,7,10 та 13 робочих місцях виконувалась одна операція, на 4, 5 і 12- дві, на 6, 8, 9 і 11- три і на 14-му та 13-му - чотири.

Тоді К=(1*6+2*3+3*4+4*2)/15=2,1.

Отже, виробництво на дільниці багатосерійне, тому що 1<К<10.

Якщо визначити коефіцієнт закріплення операцій неможливо або дуже важко (при проектуванні нових дільниць і цехів), тип виробництва орієнтовно може бути визначений за річною програмою випуску або за трудомісткістю.

Масове виробництво характеризується безперервним виготовленням обмеженої номенклатури виробів на вузькоспеціалізованих робочих місцях.

Серійне виробництво характеризується виготовленням обмеженої номенклатури виробів партіями (серіями), що повторюються через певні проміжки, і широкою спеціалізацією робочих місць. Серійне виробництво залежно від групи робочих місць, що переважає, поділяють на багато-, середньо- та малосерійне.

Одиничне виробництво відзначається виготовленням широкої номенклатури виробів в одиничних кількостях, що повторюються через невизначені проміжки часу або взагалі не повторюються. Робочі місця при цьому не мають визначеної спеціалізації.

Поділ серійного виробництва на багато-, середньо- та малосерійне умовний, У різних галузях приладобудування при однаковій кількості в серії виробів, що випускаються, але різних розмірах, складності і трудомісткості виробництво може належати до різних типів. Багатосерійне виробництво наближається до масового, а малосерійне- до одиничного. За типом виробництва, що переважає, визначається тип дільниці, цеху і підприємства в цілому.