Електронні апарати як об'єкт виробництва, страница 13

Важливим показником роботи обладнання, технологічного оснащення та правильності їх вибору є ступінь використання кожного верстата та приладу як відокремлено, так і усіх разом згідно розробленого ТП.

2.8 Технологічні системи та особливості їх організації

З позицій системного підходу технологічний процес - складна динамічна система, в якій в єдиний комплекс об'єднані обладнання, засоби контролю та керування, допоміжні та транспортні пристрої, оброблювальний інструмент або середовища, які знаходяться у постійному русі та зміцненні, об'єкти виробництва (заготовки, напівфабрикати, складальні одиниці, готові вироби) та, нарешті, люди, які здійснюють процес та керують ним. Наведену складну динамічну систему називають технологічною системою (ТС).

Як і всяка інша складна (велика) система, ТС характеризується такими ознаками:

1)  можливістю розбиття системи на сукупність підсистем, мета функ ціонування яких підпорядковується загальній меті функціонування всієї систе ми;

2)     наявністью    розгалуженої    інформаційної   мережі   складних інформаційних зв'язків між елементами та підсистемами;

3)наявністю взаємодії системи з зовнішнім середовищем;

4)функціонування в умовах впливу випадкових факторів;

5)наявністю ієрархічної структури.

Підсистемою називають частину системи, яка виділяється за визначеною ознакою, що відповідає конкретним цілям та задачам функціонування системи. Наприклад, підсистема керування якістю продукції. В межах цих завдань підсистема може розглядатися як самостійна система.

Ієрархічна структура ТС означає можливість розбити систему на підсистеми різних рівнів, коли підсистеми нижніх рівнів входять складовими частинами до підсистем верхніх рівнів. Звичайно складна система входить як складова частина до ще більш складної частини, яка по відношенню до розглянутої системи стає метасистемою. Так, ТС підприємств (об'єднань), які самі є складними системами, входять як складові частини до ТС галузі, яка по відношенню до підприємства (об'єднання) є метасистемою.

Показниками якості функціонування ТС є: ефективність (здатність до виконання мети, яка поставлена перед нею); надійність (здатність до функціонування при відмовленні окремих її елементів); завадозахищеність (здатність слабко реагувати на небажані зовнішні випадкові впливи); стійкість (здатність зберігати необхідні властивості в умовах впливу різних збуджень).

Технологічні системи мають властивості, які полегшують завдання забезпечення встановлених показників якості її функціонування. Це, по-перше, можливість змінювати структуру системи та її елементів: вводити додатковий контроль; розбивати операції на ряд переходів; вводити більш жорсткі вимоги до окремих операцій; змінювати режим роботи, що, наприклад, безпосередньо відбивається на надійності ТП; по-друге, ТС можуть мати властивість саморегулювання (адаптації) та при зміні умов, в яких здійснюється ТП, автоматично або за рахунок цілеспрямованих дій людини змінювати свої параметри, щоб забезпечити необхідний рівень показника функціонування.

Спеціалізація виробництва веде до того, Що частини ТС відособлюються у вигляді окремих дільниць, цехів, підприємств, галузей. При цьому структура ТС ускладнюється, тому що виникають додаткові операції, наприклад, які пов'язані з транспортуванням напівфабрикатів та продукції. Але це ускладнення, як і додаткові витрати на керування, повинні компенсуватися підвищенням продуктивності праці, яка пов'язана зі спеціалізацією виробництва.

В ТС підприємства звичайно виділяють такі функціональні підсистеми: техніко-економічного планування, технічної підготовки виробництва, нормативного господарства, матеріально-технічного забезпечення, оперативного планування та керування основним виробництвом, допоміжного господарства, збуту готової продукції, кадрів, фінансів, бухгалтерського обліку та статистичної звітності.