Сигнали та їх перетворення. Системи счислення. Коди та їх характеристика. Перешкоди та їх характеристики, страница 2

      На рис. 1.2. зображений типовий одиночий імпульс та приведені у взаємозв’язку його амплітудні та часові параметри. До амплітудних відносяться: Umax – максимальне значення параметра імпульса (його амплітуда); U – спад вершини. До часових tφ, tc – протяжність  фронту  та  спаду  імпульса;  ti– протяжність  імпульса.

Параметри імпульсу можуть змінюватись в широких межах і, відповідно, одиночні імпульси можуть мати різну форму. На рис. 1.3. а, б, в зображені, відповідно,  експоненціальний,  пиловидний  та  трикутний  імпульси.

          Імпульсна послідовність харатеризу-ється наявністю пауз між одиночними ім-пульсами. Під паузою tпсприймається нульовий рівень напруги чи струму, або такий рівень, який прирівнюється до нульового. (рис. 1.4.) Якщо протяжність періодів в послідовності не змінюється, то говорять про періодичну послідовність, яка характеризується періодом T=tі+tп, коефіці-єнтом заповнення s=ti/T та скважністю q=s-1

         В  теоретичних  дослідженнях  часто  використовуються  ідеалізації  імпульсів.

         Перша  з  них  –  це  функція  включен-ня,  або  функція  Хевісайда. В загальному  випадку функція включення, зміщена віднос-но початку осі координат на величи-ну  t0, записується в вигляді ( рис.1.5.)

               ì 0,     при  t < t0

  s(t-t0) =í 0.5,  при  t = t0              (1.4)   

               î 1,     при  t > t0

 

       В теорії сигналів фунції включення  дуже широко використовуються для опису розривних та імпульсних сигналів. Імпульсний сигнал прямокутної форми, наприклад, записується так:

                (1.5)

Особливість  цього імпульсу  полягає в тому, що при будь-якій величині параметру ξ його площа: 

 

                                                  (1.6)

залишається незмінною при ξ→0

         Межа фунції при ξ→0 носить  назву дельта-фунції,  або  фунції  Дірака:

                                                   (1.7.)                                                                                                             

          Фунція Дірака відповідає особливості  (1.6.). Другою особливістю явялється те, що її розмірність відповідає розмірності частоти.

 

  Для передачі інформації імпульсною послідовністю вона модулюється по аналогії з синусоїдою. В залежності від модулюємого параметру розрізняють амплітудно-імпульсну модуляцію (АІМ), широтно-імпульсну (ШІМ), часово-імпульсну, яка поділяється на фазо-імпульсну модуляіцю (ФІМ) та частотно-імпульсну (ЧІМ). Рис.1.6. ілюструє особливості модуляції імпульсної послідовності x(t) (рис.1.6.б) фунцією xμ(t)  (1.6.а) відповідно при АІМ  (xA(t), рис.1.6.в ),  ШІМ  (xш(t),  рис.1.6, г),  ЧІМ (xч(t),  мал. 1.6, д).   

          Використання процесів модуляції неможливо без наявності зворотніх процесів – виділення інформаційного сигналу з модульованого. Такі зворотні процеси  називаються  демодуляцією,  або  детектуванням.

          В практиці передачі інформації часто використовуються операції перетворення  непреривного  сигналу  в  імпульсний  та  навпаки.

         Загальновизнано, що вихідним сигналом при перетворенні являється аналоговий. Для перетворення його в імпульсну або в іншу дискретну форму необхідно здійснити дискретизацію (квантування) цього сигналу як в часі, так  і  по  рівню.

         При квантуванні в часі непреривний час осі t замінюється на дискретний з кроком (періодом квантування Т) (рис..1.7).

 В залежності від способів реалізації квантування в часі створюєма імпульсна послідовність може мати різне математичне описання. При перетворенні

інформаційних сигналів для цього використовують функцію (1.7), завдяки особливості згортки цієї функції:

                                             (1.8)

        Ця особливість відо-бражає фільтруючу власти-вість дельта-функції і заклю-чається в тому, що після виконання операцій множен-ня та інтегрування, функція x(t) буде визначеною лише в точках квантування в часі nТ. (Іншими словами, функція визначається з точністю до кроку кванту-вання nТ). Величина кроку квантування в часі вибира-ється в відповідності з необ-хідною точністю відтворення непреривного сигналу. В відповідності з теоремою ак. Котельникова максимальна  частота, яка може бути відновлена з сигналу, пред-ставленому в  вигляді диск-ретної послідовності, не може перевищувати   величину