Сигнали та їх перетворення. Системи счислення. Коди та їх характеристика. Перешкоди та їх характеристики, страница 14

        Приклад: Виконати перемноження двох чисел :    А= 101;  В = 011.

              А       =    1 0 1  =510

                    ´

              В       =    0 1 1  = 310

               ----------------------------- 

              Д1         =    1 0 1

              Д2        =   1 0 1

             ---------------------- 

           Сума        1 1 1 1 = 1510

      

Спочатку виконується знаходження часткового добутку D1, потім операція здвигу на 1 розряд вліво і знаходиться частковий добуток  D2. При наявності більшої кількості часткових добутків знаходяться часткові суми, після чого виконуються операції знаходження часткового добутку і їх здвигу.

    Розглянемо ще два приклади: В першому з них операція знаходження суми виконується з переносом з другого розряду. В другому демонструється той факт, що множення на “0” не виконується, а приписуються всі нулі справа після виконання операції.             

                           1 0 1 12                                                         1 0 1 0 02

                        ´    1 1 12                                            1 0 1 02

                    ___________                                     _________       

                           1 0 1 1                                                   1 0 1      

                        1 0 1 1                                                1 0 1

                     1 0 1 1                                               __________              

                 ____________                                          1 1 0 0 1 0 0 02

                  1 0 0 1 1 0 12

 Операції ділення апаратними засобами не виконуються і тому виходять за  межі  рзглядаємого курсу.

1.6. Основи алгебри логіки.

1.6.1. Основні визначення

В практиці інженерної діяльності часто мають місце ситуації, при яких має значення не рівень сигналів, що поступають з відповідних датчиків, а лише наявність  чи відсутність таких сигналів. Наприклад, в системах охо-ронної сигналізації  необхідно знати -замкнені чи не замкнені двері або вікна в охороняємому приміщенні. В системах автоматики  часто необхідно знати чи не перевершує кількість рідини в цистерні заданий рівень, чи не нижче тиск в котлі  визначеної межі, чи не перевершує температура в приміщенні задану величину і т.п.

Схеми, що дають можливість розвязувати поставлені задачі  можуть описуватись виразами типу: ”лампочка на пульті охоронної сигналізації горить, якщо  всі вікна замкнені ( точніше,  замкнено перше і друге і третє і… вікно)”. Або “ лампочка не горить, якщо хотя б одне вікно відкрите ( тобто може бути відкритим перше або друге або третє або перше і друге або...)". Такі вирази називаються логічними.

При пректуванні подібних систем  задаються відповідним рівнем на-пруги живлення  і наявність чи відсутність її дає можливість одержувати відповіді на  поставлені питання. Так як рівень напруги може бути різним і задаватись прийнятою елементною базою, то з метою формалізації опису подібних схем приймаються деякі умови. Як приклад високий рівень напруги приймається за  "1", низький - відповідно- за “0". В такому разі  приведені вище вирази можуть бути формалізовані, якщо контакти, що фіксують положення вікон позначити як аргументи х1, х2, .. хn , які можуть приймати лише значення “1” або “0”, а напругу на лампочці- як функцію у, яка теж приймає  одне з двох аналогічних значень.      

Математичний апарат, що оперує з аргументами та функціями, які набувають тільки двох значень – “0” та “1” називається двійковою (булевою) алгеброю або алгеброю логіки.

Логічні змінні, як і змінні звичайної алгебри позначаються літерами латинського  алфавіту з різними індексами, наприклад х0, х1, х2, х3 .Індекс при змінній може одночасно означати розряд двійкового числа.

Якщо змінна хі набуває хі=1, то таке її значення називають істинним. Протилежне хі=0 називають хибним і умовно позначають.  Тут рисочка означає заперечення істинного значення аргументу.