Загальний історичний огляд розвитку філософських знань. Зародження класичної філософії. Філософія Індії і Китаю, страница 15

Під впливом Жовтневої революції в Росії в Китаї поширюються ідеї марксизму-ленінізму, особливо після утворення КПК. Помітну роль у цьому зіграв журнал «Синь цинянь» («Нова молодь»), а потім «Гунчандан» («Комуніст»). Перші китайські марксисти Да-чжао, Цюй Цю-бо, Ден Чжун-ся й інші вели гостру ідейну боротьбу з буржуазною і феодальною ідеологією.

Після утворення в 1949 році Китайської Народної Республіки марксизм-ленінізм, діалектичний і історичний матеріалізм, став керівною теоретичною основою в боротьбі за соціалізм і одержав широке поширення в країні. Були створені філософські установи, об’єднуючим центром яких став Інститут філософії АН Китаю. Філософами-марксистами був створений ряд праць з питань діалектичного й історичного матеріалізму, критики сучасної буржуазної філософії. Велика увага приділялася вивченню історії філософії (Хоу Вай-лу, «Історія китайських ідеологій», т. 1—5, 1957—60). Перекладалися і видавалися найважливіші праці радянських філософів, було завершене видання Повного зібрання творів Леніна, почалося видання зібрання творів К. Маркса і Ф. Енгельса. З кінця 50-х років і особливо з часу «культурної революції » (2-я половина 60-х), перемогли «ідеї» Мао Цзедуна. Маоїзм — еклектична суміш традиційних поглядів з войовничим націоналізмом, елементами утопічного соціалізму і вульгарних інтерпретацій марксизму – проголошується вищим досягненням філософії.

З 1966 закривається журнал «Філософське дослідження», не видаються праці з філософії (деякі видання відновлені у 1971 році). Як і завжди в Китаї мало цінувалися досягнення природознавства, техніки, високо – моралістів і чиновників.

Література.

Антология мировой философии. – М., 1969, т.1, ч. 1, с. 69-261.

Бичко А.К. та ін. Історія філософії. Підручник для ВНЗ. – К., 2001, 408 с., р. 1, с. 18-30.

Бичко І.В. та ін. Філософія. – К., 1991, с. 37-46.

Бонгард-Левин Г.М. Древнеиндийская цивилизация: наука, религия, философия. – М.: Наука, 1980, 332 с.

Введение в философию: Учебник для вузов. В 2 ч./Под ред. И.Т. Фролова. – М., 1989, ч. 1.

Вернан Ж.П. Происхождение древнегреческой мысли. – М., 1988.

Восточная философия. – М., 1991, с. 3-34 (Китай), 48-84 (Индия).

Дао и даосизм в Китае. – М., 1982.

Древнеиндийская философия: Начальный период. Тексты. – М., 1972.

Древнекитайская философия: В 2 т. – М., 1972, 1973.

Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. – М., 1991, р. ІІ.

Сілаєва Т.О. Філософія. – Тернопіль, 2000, с. 18-25 (Схід).

Философия./Отв. ред. Кохановский В.П. – Ростов-Дон, 2000, гл. 2 § 1, с. 27-29.

Філософія./За  заг. ред. Горлача  М.І. та ін. – Х., 2000, с. 33-54, 55-76.

Філософія./За  ред. Заїченка  Г.А., Сагатовського  В.М. – К., 1995, с. 20-24.

Філософія / за  ред. Надольного І.Ф. – К., 1997, с. 32-37.

Фэн Ю-лань. Краткая история китайской философии. – СПб, 1998.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981, с. 16-91.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.

Запитання для контролю:

1.  У чому полягають сутнісні зрушення світогляду, які привели до виникнення філософії?

2.  Які умови створили ранні цивілізації для переходу від міфорелігійного до філософського мислення ?

3.  Чи філософія з’явилась з необхідністю? Якщо це так, то чому далеко не всі ранні цивілізації мали системне філософствування?

4.  Назвіть головні осередки стародавнього класичного філософствування і дайте характеристику їх світоглядно-ментальним відмінностям.

5.  Назвіть провідні школи та головні їх ідеї індійської філософії.

6.  У чому полягає різниця шкіл астіка й настіка?

7.  Дайте оцінку китайським школам конфуціанської і даосистської традицій.

8.  Назвіть провідних представників конфуціанської традиції та головні їх ідеї.

9.  Назвіть провідних представників даосистської традиції. Розкрийте сутність ідеї Дао.