Класи неорганічних сполук, страница 9

      Одержання оксидів.

 І. Окиснення простих речовин:

                   С + О₂ = СО₂ ;   2Мg + О₂ = МgО

2. Горіння складних речовин:

                   СН₄ +2О₂  = СО₂­ + 2Н₂О

3. Розкладання солей:

                   СаСО₃ = СаО + СО₂­;     2Рb(NО₃)₂ = 2РbО + 4NО₂­ + О₂­

4. Розкладання основ:

                   Mg(OH)₂ = MgО + H₂O;     Hg(OH)₂ = HgО + H₂O          

5. Розкладання кислот:

                   4НNО₃ = 4NО₂ + 2Н₂О + О₂­;    2Н₃ВО₃ = В₂О₃ + 3Н₂О.

    Хімічні властивості оксидів.

І. Основні оксиди взаємодіють  з кислотами  з утворенням солі і води:

                   FeO +  H₂SO₄ = FeSO₄ + H₂O

2. Кислотні оксиди взаємодіють з основами з утворенням солі і води:

                   SO₃ + 2NaOH = Na₂SO₄ + H₂O 

3. При взаємодії кислотних і основних оксидів утворюється сіль:

                   СаО + СО₂ = СаСО₃

4. Більшість кислотних оксидів і оксиди лужних і лужно-земельних металів    взаємодіють з водою:

                   SO₃ + H₂O = H₂SO₄;   Na₂O + H₂O = 2NaOH

5. Амфотерні окисди реагують  з кислотами і основами:

                      ZnO + HCl ® ZnCl₂ + H₂O

                      ZnO + 2NaOH ® Na₂ZnO₂ + H₂O

                                                Кислоти

    Кислотами називаються речовини, які при електролітичній дисоціації з катіонів утворюють тільки катіони Гідрогену.  Наприклад:

                   HCІ  «   H⁺ + CІ^- ;   СН₃СООН  «  Н⁺  + СН₃СОО^-     

 Кислоти поділяються  за кількістю утворених іонів Гідрогену при дисоціації; наявності у їх складі Оксигену, силі кислот ( їх ступені дисоціації) та їх окиснювальними властивостями.