Підвищення ефективності управління персоналом підприємства. Розрахунок реальної необхідності в робітниках для зниження соціальної напруги, страница 9

- по-перше, що чинники діють, не ізольовано, а у взаємозв'язку один з одним;

- по-друге, що ефективність управління персоналом визначається, виходячи з об'єму, якості і своєчасності виконання закріплених за ним функцій;

- по-третє, специфіку діяльності окремого суб'єкта господарювання.

Серед показників оцінки ефективності управління персоналом можна назвати оцінку інтенсивності праці через коефіцієнт ефективності використовування робочого часу або середньозважену виробітку на одного працівника.

Достатньо істотної є  різниця в роботі співробітників різних підрозділів підприємства, що також повинне враховуватися для оцінки ефективності управління відповідним персоналом. Тому варто відзначити наступне: ефективність управління працівниками відділу обслуговування газопроводів і споруд на них, з погляду середньозваженої виробітки на одного працівника повинна встановлюватися за об'ємом робіт, які не були зроблені своєчасно або належним чином.

Роботу співробітників абонентного відділу необхідно оцінювати з урахуванням кількості виявлених порушень при експлуатації споживачами газового устаткування.

Роботу співробітників відділу по електрохімічному захисту газопроводів від корозії слід оцінювати безпосередньо від кількості аварій які відбулися від неякісного або невчасного захисту газопроводів від корозії.

Зі всього вищезгаданого виходить, що оцінку ефективності управління персоналом даного підприємства слід здійснювати в розрізі окремих його підрозділів або відділів. Це сприяє якнайповнішому обліку чинників, які обумовлюють відповідне управління персоналом. У такому разі загальна оцінка може бути представлена, як інтегральна, що складається з окремих оцінок ефективності управління персоналом в підрозділах.

Зупинимося більш детально на розгляді оцінки ефективності управління на прикладі відділу розрахунків за газ.

Перш за все, розглянемо теоретичні аспекти динаміки таких показників, як середньозважений об'єм операцій на одного працівника даного відділу (F1) і середньозважений об'єм операцій на одного клієнта відділу (F2). Динаміка цих показників приведена на рисунку 4.4.

Середньозважений об'єм операцій  на одного працівника і клієнта.

Вибір цих показників пояснюється тим, що вони якнайповніші відображають зміст роботи даного відділу з погляду стабільності підприємства, що дуже важливо при оцінці ефективності управління персоналом.

Окремо варто помітити, що такий показник, як чинник часу, також обумовлює певну стабільність роботи підприємства.

Виправдано прагнення підприємства збільшити  середньозважений об'єм операцій  на одного працівника  відділу і зменшити середньозважений об'єм на одного клієнта.

 

об'їм

операцій

 

                                                                                     F1

                                                                                      F2

            період

Рисунок 4.4 Динаміка показників роботи відділу розрахунків за газ Дергачівської філії ВАТ «»

Якщо розглядати співвідношення показників F1 і F2 можна стверджувати, що, з точки зору, економічної ефективності управління персоналом відділу, що розглядається, збільшення цього співвідношення вельми доцільне.

Проте, існують об'єктивні обмеження до збільшення об'ємів операцій і суб'єктивно-об'єктивне обмеження щодо зменшення середньозваженого об'єму операцій на одного клієнта відділу.

Втім ці обмеження багато в чому залежать від кількості працівників і клієнтів підприємства. Розглянемо це на конкретному прикладі, представленому на рисунку 4.5.

Необхідно помітити, що лінії зображені на рисунку 4.5 є гіпотетичними і відображають, перш за все, зміст побудови оцінок, які торкаються ефективності управління персоналом.