Розрахунок режимів різання при зовнішньому точінні. Розрахунок режимів різання при циліндричному фрезеруванні, страница 8

Розміри заготівки вказано в таблиці 1 Таблиця 1. Варіанти завдання №1

2.  Зразоквиконаннязавдання№1

2.1. Розрахунокрежиміврізанняпризовнішньомуточінні

Заготівка – відливка, без корки (рис. 2); Схема базування – заготівка встановлюється в центрах.

Матеріал ─ СЧ15

Розміри: D = 95 мм, d1 = 90 мм, L = 480 мм; l =

95 мм;

Шорсткість обробленої поверхні: ─ Ra = 2,5

                                                                                          мкм

                         Рис. 2. – Ескіз деталі.                    Твердість заготівки – НВ 190.

2.1.1. Вибірмоделітокарноговерстата. З існуючого модельного ряду токарних верстатів вбираємо верстат мод. 16К20 (Додаток А, табл. А.1), який призначений для роботи в умовах дрібносерійного виробництва, його конструкція дозволяє встановить заготівку з вказаними габаритами.

Основні технічні характеристики верстата:

─ найбільший діаметр обробки – 400 мм;

─ найбільша довжина заготівки – +lПЕР = 450 + 44,09+ 2 = 494,09 мм;

─ потужність двигуна в приводі головного руху – NÄÂ =10 кВт;

─ коефіцієнт корисної дії – η= 0,75;

─ осьова сила, що допускається міцністю механізму подач [РОС]= 6000 Н;

─ найбільша висота різця встановлюваного в різцетримачі – 25 мм.

2.1.2. Вибірріжучогоінструменту. Матеріал ріжучої частини різця приймаємо по рекомендаціях, приведених в (Додаток Б. табл. Б.2). Для обробки чавуну при напив чистовому і чистовому точінні вибираємо твердий сплав марки ВК6 .

Для чорнового та чистового точіння використовуємо прямий токарний прохідний різець з пластинами твердого сплаву по ГОСТ 18878-73 (Додаток Б. табл. Б.7).

Розміри різця:

–  перетин державки – ВхН =16х25

мм;

–  довжина різця – L =140 мм;

–  радіус при вершині різця в плані –

r = 2 мм;

–  зсув вершини різця в горизонтальній площині – n = 9 мм;

–  головний кут в плані ϕ= 45° .

Приймаємо форму передньої поверхні

різця – плоску з фаскою.                                                    Рис. 3. – Ескіз різця.                                                                                                                                      

Геометрія ріжучої частини різця – f = 0,25 мм; γФ = 0° по ГОСТ 18878-73. На рис. 3 показаний ескіз прийнятого різця.

2.1.3. Визначенняглибинирізання. Шорсткість обробленої поверхні відносно висока (видно з умови завдання), отже, необхідно для остаточної обробки призначить – чистову обробку. Проте, як видно з ескізу рис. 7 допуск залишено на обробку забагато для чистової обробки (t = D d1 = 9590 = 5 мм), то виникає питання про розбиття видаленого припуску на два проходи (чорновий та чистовий).

Визначаємо припуск для чорнової обробки виходячи з умов, що за перший прохід видаляють більшу частину припуску до 80...90%, тобто призначаємо відповідно:

tЧОР= 5×90/100 = 4,5 мм.

Відповідно визначаємо припуск на чистову обробку, виходячи з умов, що на чистову обробку остається частина припуску не видалена на чорновому проході:

tЧИС= t - tЧОР = 5 - 4,5 = 0,5 мм.

2.1.4. Вибірподачі. Згідно фізико-механічних властивостей матеріалу, що обробляють (табл. 1) та обраного токарного верстата мод. 16К20, приймаємо значення подачі виходячи з його геометричного ряду подач. Назначив відповідно подачу: для чорнового проходу SЧОР =1,3 мм/об (Додаток Г, табл. Г.1); для чистового – SЧИС = 0,32 мм/об (Додаток Г, табл. Г.2).

Подальшірозрахункивиконуємодлячорновогопроходу.

2.1.5. Розрахунокшвидкостірізання: V =(CV /TmtxS y)KV , де, вибираємо дані по таблицях: СV = 243; x = 0,15; y = 0,4 ; m = 0,2 (Додаток Д, табл. Д.1); KV – загальний поправочний коефіцієнт, що враховує вплив відхилень умов різання від табличних: