Гідравлічні і аеродинамічні машини, страница 31

Випробування проводять на спеціальних стендах. Схема стенду для енергетичних випробувань приведена на малюнку 12:

Випробування проводять при постійному числі обертів робочого колеса. Засувкою на напірному трубопроводі змінюють подачу насоса. При кожній подачі вимірюють відповідні їй напір та потужність. При цьому напір вираховують за показаннями манометра і вакууметра:  .

Подача визначається шляхом вимірювання часу t, за який наповнюється вимірювальний об'єм W :   .

Потужність на валу для невеликих насосів можна вимірювати за допомогою балансирних електродвигунів. Для середніх та крупних насосів визначається електрична потужність, яку споживає електродвигун. Цю потужність можна виміряти ватметром, або вирахувати за показаннями вольтметра та амперметра:   квт. При цьому величина cosj береться із паспорта електродвигуна за характеристикою (cosj - N_ел).Потужність на валу насоса дорівнює:N_вал = = N_ел h_ел.дв.,  де: h_ел.дв. - коефіцієнт корисної дії електродвигуна береться із паспорта електродвигуна в залежності від N_ел .

Коефіцієнт корисної дії насоса визначають як відношення корисної потужності насоса до потужності на валу:

 .

Випробування насоса проводять не менше ніж при 20 подачах. При цьому отримують ряд точок за якими будують графічні характеристики насоса. Характеристики відцентрових насосів мають вигляд, зображений на малюнку 13.

Характеристика  к.к.д. (Q - h) відцентрового насоса завжди має максимум при деякій подачі. Ця подача і є оптимальною для даного насоса.