Гідравлічні і аеродинамічні машини, страница 107

Вода для охолодження циліндра поступає в порожнини 10 по патрубку 11 і виходить із них через патрубок 12. Масло для змащування збирається в картері 13, засмоктується через фільтр 14 і подається до окремих деталей компресора шестирневим насосом (на малюнку не показано). Поршню 5 надається зворотньо-поступальний рух шатуном 15, який з’єднаний з колінчатим валом 16.

Конструктивно усі частини компресора об’єднуються станиною. Для вертикальних компресорів малої і середньої потужностей роль станини, здебільшого, виконує картер. Циліндри відливають із чавуну. В циліндри можуть вставлятися гільзи із матеріалу підвищеної міцності. Внутрішню поверхню циліндрів шліфують. В кришках циліндрів розміщують клапани. Ущільнення між поршнем і внутрішньою поверхнею циліндра створюють за допомогою металевих кілець (подібно тому, як це робиться в двигунах внутрішнього згорання).

На малюнку 76 зображена схема установки крупного поршневого компресора.

Для вирівнювання тиску повітря, яке від компресора подається поштовхами, а також для уловлювання часток масла і водяного конденсату, на напірній лінії влаштовується ресивер (повітрозбірник) 1. Ресивер - це міцний резервуар об’ємом не менше 20 - кратного об’єму циліндра компресора. Ресивери відносяться до об’єктів підвищеної небезпеки (у випадку розриву ресивера виникає ефект вибуху), тому їх будівництво і експлуатація повинні проводитися за правилами котлонагляду.

Між ресивером і компресором ставиться зворотній клапан 2, щоб запобігти зворотній течії повітря при розриві трубопроводу. Ресивер розміщується за межами приміщення компресорної станції на відкритому місці, щоб забезпечити його краще охолодження. Повітрозбірник обладнується запобіжним клапаном 3, спускним краном 4 і манометром 5.