Безпека в системі "Людина – техніка – середовище"

3. БЕЗПЕКА в системі "людина – ТЕХНІКА –середовище"

3.1. Системний підхід під час прийняття рішень стосовно безпеки життєдіяльності

Сукупність методологічних засобів, що використовуються для підготовки й обґрунтування рішень зі складних проблем, у даному випадку з безпеки людини, складає їх системний аналіз, який реалізується завдяки системно-структурному підходу. Отже, досліджувати проблеми безпеки життя однієї людини або будь-якої групи необхідно без відриву від екологічних, економічних, технологічних, соціальних, організаційних та інших складових системи, до якої вони належать. Система – це сукупність взаємозв'язаних компонентів, які взаємодіють між собою таким чином, що досягається певний результат (мета). Під компонентами (елементами, складовими частинами) системи розуміються не тільки матеріальні об'єкти, але і відносини та зв'язки. Середовище системи, що взаємодіє з людиною, – це вся сукупність явищ та об'єктів, які впливають на організм людини. До ком­понентів середовища належать: природно-кліматичні явища, флора, фауна, штучні об'єкти (будівлі, споруди, обладнання, сировина, виробнича про­дукція та ін.), енергія, технології, інформація, люди тощо. Кожен з елементів системи впливає на інший, а всі разом вони перебувають у складній взаємозалежності, здійснюючи відповідний вплив на рівень життя, здоров’я, добробуту людей, їх соціальні взаємовідносини. У свою чергу, від цього залежить стан духовної і матеріальної культури, її характер і темпи розвитку. А матеріальна культура є вже тим елементом життєвого середовища, що безпосередньо впливає як на навколишнє середовище, так і на саму людину. Отже, системний підхід до явищ, елементів і взаємозв’язків у системі "людина – середовище" є не лише основною вимогою до розвитку теоретичних засад БЖД, але передусім важливим засобом для керівників та фахівців з удосконалення діяльності, спрямованої на забезпечення комфортних, здорових і безпечних умов існування людей. Система, одним з елементів якої є людина, має назву ерготичної. Приклади ерготичної системи: "людина – техніка", "людина – техніка – середовище" та ін.

Принцип системності потребує розглядати явища в їх взаємному зв'язку, як цілісний набір або комплекс. Мету або результат, який дає система, називають системоутворюючим елементом. Наприклад, таке системне явище, як пожежа, можливе за наявності наступних компонентів: пальної речовини, окиснювача, джерела запалення. Якщо виключити хоча б одну з названих складових, система зруйнується. Системи мають якості, яких може не бути в елементів, що їх утворюють. Ця найважливіша властивість систем, що іменується емерджентністю, лежить в основі системного аналізу взагалі і проблем безпеки зокрема. Методологічний статус системного аналізу в БЖД незвичайний: в ньому переплітаються елементи теорії і практики, суворі формалізовані методи поєднуються з інтуїцією та особистим досвідом, з евристичними прийомами. Мета системного аналізу безпеки полягає в тому, щоб виявити причини, які впливають на появу небажаних подій (аварій, катастроф, пожеж, травм та ін.), та розробити попереджувальні заходи, котрі будуть зменшувати ймовірність їхньої генерації. Без причин немає реальних небезпек. Причини і небезпеки утворюють ієрархічні, ланцюгові структури або системи. Графічне зображення такої залежності чимось нагадує дерево, що гілкується. Багатоетапний процес гілкування "дерева" вимагає введення обмежень з метою визначення його границь. Ці обмеження цілком залежать від мети дослідження. Узагалі, межі гілкування визначаються логічною доцільністю отримання нових гілок. Знаючи ймовірність і частоту виникнення первинних подій, можна визначити ймовірність кінцевої події, рухаючись знизу вгору. Основною проблемою при аналізі безпеки є встановлення параметрів або меж системи. Якщо система понадміру обмежена, то з'являється можливість отримання розрізнених несистематизованих запобіжних засобів, тобто деякі небезпечні ситуації можуть залишитися без уваги. З іншого боку, якщо розглядувана система дуже велика, то результати аналізу можуть виявитися надто невизначеними. Перед дослідником також стоїть питання про те, до якого рівня потрібно вести аналіз. Відповідь на це питання залежить від конкретної мети аналізу. Отже, запобігання небезпекам або захист від них базується на знанні причин, що їх викликають.

3.2. Умови безпечного функціонування системи "Л-Т-С"

Поняття про причинно-наслідкові зв’язки виникнення небезпек у системі "Л-Т-С"