Безпека в системі "Людина – техніка – середовище", страница 8

У життєвому циклі людина та навколишнє середовище створю­ють постійно діючу систему "людина – життєве середовище". Життєве середовище визначається для кожної людини окремо. Воно обумов­лене сукупністю факторів, здатних впливати прямо або посередньо на людину та її діяльність. У свою чергу, теж являє собою систему, що поділяється на природне, виробниче, побутове та соціальне середовища (рис. 3.4). Діючи в цій системі, людина безперервно забезпечує свої потреби в їжі, воді, повітрі, спілкуванні, а також створює і використовує захист від негативних впливів життєвого середовища.

Рис. 3.4. Складові життєвого середовища

Природне середовище характерне відсутністю антропогенних факторів. У відкритому середовищі природні фактори переважають над антропогенними (вулиці міст, сіл, території стадіонів, парків тощо). У внутрішньому середовищі питома вага антропогенних факторів перевищує питому вагу природних (закриті приміщення, відкриті території складів, майстерень тощо). Особливості виробничого та побутового середовищ полягають у тому, що в них діють стійкі взаємовідносини між людиною та виробничою і побутовою технікою, які найбільш інтенсивно почали формуватися під час прискореного розвитку науково-технічного прогресу. Науково-технічна революція спочатку сприяла важливим досягненням людства. Але потім більшість з них принесли йому розчарування: почалися непередбачені неприємності у вигляді швидкого виснаження ресурсів, надмірного забруднення довкілля і загальнонегативного впливу на всю екосистему. Людина своєю діяльністю настільки розбалансувала природні зв’язки всієї глобальної екосистеми, що остання почала активно деградувати, втрачаючи здатність до самовідновлення. Особливо тяжкого ураження зазнало природне середовище, яке відрізняється від інших складових частин навколишнього середовища властивостями самопідтримки та саморегуляції без впливу людини. Хоча людина у процесі життєдіяльності та середовище, що її оточує, постійно взаємодіють одне з одним. Ця взаємодія може бути позитивною або негативною, характер її визначають величини рівнів потоків речовин, енергій та інформації.

Людина здійснює трудову діяльність у виробничому середовищі. До нього належать підприємства, організації, навчальні заклади, транспорт, комунікації тощо. Під час виробничої діяльності людина зазнає цілої низки техногенних небезпек, які мають підвищену концентрацію негативних факторів. Основними носіями їх є машини та інші технічні пристрої, хімічно та біологічно активні предмети праці, джерела енергії, нерегламентовані дії працюючих, порушення режимів та організації діяльності, а також відхилення від допустимих параметрів мікроклімату в робочій зоні. Виробниче середовище найбільш небезпечне для людини, тому що саме на виробництві на неї діють підвищені рівні шуму та вібрації, гостріше проявляються психофізіологічні впливи (стрес, утома), в повітрі робочої зони часто знаходяться токсичні речовини.

 Взаємодія людини з побутовим середовищем не пов’язана ані з її виробничою, ані з соціально-політичною діяльністю. Воно містить житлові будинки, громадський транспорт, об’єкти культурного побуту тощо. У залежності від мети та форми діяльності людини на цих об’єктах вони можуть бути одночасно елементами і виробничого, і побутового середовищ. Як правило, досить велику частину свого життя людина проводить саме в умовах побутового середовища. Із збільшенням антропогенного впливу на природу виникла необхідність контролю за побутовим середовищем, умови якого до недавнього часу кожна людина визначала самостійно. Стан забруднення води та повітря, рівень вологості, шуму, випромінювань у житлових будинках залежать від умов розташування підприємств, що знаходяться поблизу і не мають санітарно-захисної зони; викидів та скидів цих підприємств, які перевищують установлені норми; специфічних кліматичних та мікрокліматичних умов довкілля; розташування автомобільних доріг з інтенсивним рухом транспорту; використання різноманітних технічних засобів; використання хімічних речовин (пральних порошків, лаків, фарб, виробів з пластмас тощо). Перевищення порогових рівнів зазначених показників в оселях є дуже небезпечним. Пороговий рівень – поява початкових симптомів негативної дії на людину об’єктів та явищ.