Безпека в системі "Людина – техніка – середовище", страница 3

Енергетична сумісність передбачає узгодження органів керування технікою з оптимальними можливостями людини відносно прикладених зусиль, затрачуваної потужності, швидкості і точності рухів. Силові та енергетичні параметри людини мають певні межі. Для приведення в дію сенсомоторних пристроїв (важелів, кнопок, перемикачів тощо) можуть бути потрібні дуже великі або надзвичайно малі зусилля. І те і інше погано. У першому випадку людина буде втомлюватися, що може призвести до небажаних наслідків у керованій системі, у другому – можливе зниження точності функціонування роботи системи, оскільки людина не відчує опору важелів.

Інформаційна сумісність має особливе значення в забезпеченні безпеки, оскільки у складних системах людина зазвичай безпосередньо не керує фізичними процесами. Часто вона віддалена від місця їх реалізації на значні відстані. Об'єкти керування для неї можуть бути невидимі, невідчутні, нечутні. Людина бачить тільки показання приладів, екранів, мнемосхем, чує сигнали, що відбивають хід процесу. Всі ці пристрої називають засобами відображення інформації (ЗВІ). За необхідності працівник користується важелями, ручками, кнопками, вимикачами та іншими органами управління, що в сукупності утворюють сенсомоторне поле ЗВІ та сенсомоторні пристрої – так звану модель техніки (комплексу). Через неї людина і здійснює керування найскладнішими системами. Отже, щоб забезпечити інформаційну сумісність, необхідно при проектуванні техніки враховувати характеристики органів чуття людини.

Психологічна сумісність пов'язана з урахуванням психічних особливостей людини. На сьогодні вже сформувалася особлива галузь знань, що іменується психологією діяльності і є розділом безпеки життєдіяльності. Проблеми аварійності та травматизму на сучасних виробництвах і в побуті неможливо розв’язувати тільки інженерними методами. Досвід показує, що основу аварійності виробництв та травматизму людей складають не стільки інженерно-конструкторські дефекти, скільки організаційно-психологічні причини. Це і низький рівень професійної підготовки фахівців та недостатнє виховання людини взагалі з питань безпеки, і допуск до небезпечних видів робіт осіб з особистісними властивостями, що сприяють виникненню підвищеного ризику травмування, і перебування людей в стані стомлення або в інших психічних станах. Особливостями психіки зумовлені такі явища, як страх замкнених (клаустрофобія) або відкритих просторів (агорафобія), що зустрічаються в деяких людей.

Серед особливих психічних станів, які мають значення для психічної надійності людини, необхідно виділити пароксизмальні розлади свідомості, психогенні зміни настрою, стани, що пов'язані з прийомом психічно активних засобів-стимуляторів, транквілізаторів, алкогольних напоїв. Практичний досвід показує, що прийом легких стимуляторів (чай, кава) може сприяти підвищенню продуктивності дій на короткий період. Однак прийом активних стимуляторів (первитін, фенамін) здатний спричинити негативний ефект: гіршає самопочуття, зменшуються рухливість та швидкість реакцій. З позицій безпеки діяльності особливе значення має посталкогольна астенія (похмілля). Розвиваючись у дні після вживання алкоголю, вона не тільки знижує продуктивність людини, але і веде до загальмованості та зниження почуття обережності. Крім того, зменшується опірність організму до дії різних хімічних речовин та електрики, що підвищує небезпеку отруєння або враження його електричним струмом.

Соціальна сумісність обумовлена тим, що людина – істота біосоціальна. Вирішуючи питання соціальної сумісності, слід ураховувати відношення людини до конкретної соціальної групи і соціальної групи до конкретної людини. Соціальна сумісність органічно пов'язана з психологічними особливостями людини. Тому часто йдеться про соціально-психологічну сумісність, яка особливо яскраво виявляється при екстремальних ситуаціях в ізольованих групах. Знання цих соціально-психологічних особливостей людини дозволяє краще зрозуміти аналогічні феномени, які можуть виникнути в звичайних ситуаціях у виробничих колективах, у сфері обслуговування тощо. Академік І.П. Павлов зазначав: "Звичайно, найсильніші роздратування – це ті, що йдуть від людей. Усе життя наше складається з найважчих відносин з іншими, і це особливо болісно відчувається".