Безпека в системі "Людина – техніка – середовище", страница 6

Зрозуміло, що існують принципово непереборні фактори, які впливають на безпеку і комфортну життєдіяльність людини на суднах. Вони залежать в основному від метеорологічних (природних) умов: штормів, цунамі, підвищеної вологості тощо. Однак це явища виняткові, хоча і вони теж повинні враховуватися проектувальниками суден. Необхідно також відзначити, що проектування об'єктів морської техніки слід здійснювати з урахуванням особливих вимог, які дозволили б знизити ризик появи вражаючих факторів на суднах. Очевидно, корисно ввести поняття комплексної чи системної безпеки. Вона повинна виступати як узагальнююча, інтегруюча категорія, що вбирає в себе весь спектр загроз, з якими стикається людина на судні в морі. Природно очікувати, що різні загрози і ризики будуть входити в її показник з різними частками зараз і в майбутньому.

Практика свідчить, що заходи, вжиті в якійсь вузькій технічній сфері, можуть не дати очікуваного результату. Тому проектувальнику судна насамперед потрібно оцінити рівень системної безпеки як критерій безпеки судна й екіпажу (рис. 3.2) і тільки після цього приступати до його технічного проектування.

Рис. 3.2. Методика оцінки рівня системної безпеки " Л-С-С" на суднах

Проектування системи "Л-С-С" при комплексному підході повинне складатися з трьох частин: технічної (традиційної), інженерно-психологічної та художньої (дизайн судна). Інженерно-психологічне проектування (ІПП) полягає у вирішенні питань, пов'язаних із включенням людини в систему "Л-С" як певної ланки. Виконання ІПП вимагає конкретної оцінки і ранжирування суднових та природних ризиків. Однак для цього насамперед необхідні нові концептуальні підходи в забезпеченні безпечної і комфортної життєдіяльності людини в суднових умовах. "Для судна, шлях якого невідомий, немає попутного вітру", – стверджує стародавня мудрість. Тому починати треба з відпрацьовування генеральної стратегії – підвищення рівня комфортності життєдіяльності людини і забезпечення її безпеки. Саме за таких умов і здійснюється підвищення ефективності всієї системи в цілому.

Взаємодія людини з життєвим середовищем

У різних формах і з неоднаковою інтенсивністю на різних етапах історичного розвитку людства відбувається взаємодія людини з біосферою, а саме: вплив людини на біосферу як звичайного біологічного виду; зміна біосфери через такі процеси, як інтенсивна урбанізація, інтенсифікація впливу через розорювання значних територій, випасання худоби та зменшення обсягу лісів унаслідок вирубування; потрапляння в довкілля великої кількості забруднювачів (ріс. 3.3), глобальна зміна всіх екологічних компонентів біосфери в цілому. Внаслідок потрапляння в атмосферу газів, відпрацьованих у технологічних процесах, змінюєть­ся атмосферне повітря, тоді як найбільше значення для всіх живих організмів має його відносно сталий склад. Відпрацьовані гази – це суміш близько 200 речовин, серед яких багато шкідливих. До них нале­жать оксиди вуглецю, оксид сірки, альдегіди (у тому числі і сильнодіючий формальдегід), токсичні сполуки свинцю. Більшість цих газів важчі за повітря, тому накопичуються біля поверхні Землі. Щороку в біосферу викидається в середньому 5 млрд т твердих відходів, 250 млн т дрібнодисперсних аерозолів, 200 млн т оксиду вугле­цю, 151 млн т оксиду сірки, 50 млн т оксидів азоту. У Світовому океані щороку складується понад 10 млн т нафти, 300 млн т заліза, 6,5 млн т фосфору, 7 тис. т ртуті. Протягом останніх 150 років унаслі­док гірничих розробок утворилося 100 км³ відвалів і понад 50 км³ кар'єрів. Щорічне пересування гірських порід і ґрунту під час буді­вельних та сільськогосподарських робіт становить понад 4 тис. км³. Щороку на сільськогосподарських землях розпилюється понад 500 млн т мінеральних добрив і 5 млн т пестицидів, третина яких змивається у водойми або залишається в атмосфері.

Рис. 3.3. Основні види забруднювачів