Організація допоміжного господарства. Наукова організація праці на підприємстві. Технічне нормування праці на підприємстві (Глави 12-14 навчального посібника "Організація, планування та управління на приладобудівних підприємствах)

          Функції ВТК у розвитку та вдосконаленні системи технічного ролю як одного з найважливіших елементів управління якістю продукції включають:

          систематичний аналіз ефективності системи технічного контролю, усунення причин випуску продукції низької якості;

          впровадження прогресивних методів контролю і оцінки якості продукції, у тому числі активного контролю, систематичних методів контролю;

          здійснення вхідного контролю сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, що надходять на підприємство; операційного контролю, приймального контролю готової продукції, вибіркових перевірок її якості;

          участь в організації збирання, аналізу та узагальнення статистичних та інших даних про експлуатаційні і споживчі властивості випущеної підприємством продукції.

На практиці часто роль ВТК спотворювалася, зводилася лише до приймання готової продукції. Такі функції, як вхідний та проміжний контроль, аналіз причин браку, перевірка стану технічної документації були відсутні. На шляху підвищення якості вітчизняних виробів, їх конкурентоспроможності на світовому ринку необхідна перебудова роботи служби заводського контролю на науковій основі, що означає широке застосування прогресивних форм і методів контролю, розглянутих нижче.

          На якість виготовлення продукції впливають різні фактори: якість праці, технологічний процесів, предметів та засобів праці, нормативно-технічної документації та здійснюваного технічного контролю, яка визначається його надійністю, достовірністю, оперативністю та економічністю.

          Зміст технічного контролю полягає в отриманні первинної інформації про фактичний стан об’єкта  контролю та зіставлення її з вимогами, встановленими у документації. При відхилені виробляється рішення  щодо управління з метою мінімізації відхилень. Відмінності фактичних параметрів виробу від зазначених у нормативно-технічній документації встановлюються за наявністю дефектів та бракованої продукції.

ГОСТ 15467-79 визначає дефект як кожну окрему невідповідність продукції встановленим вимогам, а брак – як продукцію, передавання якої споживачеві  не допускається за наявність дефектів.

          Правила контролю встановлюють його розпорядок /регламент, графік/, а метод контролю визначає правила його здійснення: технологію проведення контролю, число контрольованих параметрів і точність. Характеристика об’єкта, який піддається контролю, називається контрольованою ознакою.

          Класифікаційне групування контролю за певною ознакою називають видом контролю. Основні види технічного контролю встановлює ГОСТ 14.318-83. За етапами процесу виробництва розрізняють вхідний, вибірковий, безперервний, періодичний та летучий види контролю.

          В х і д н и й  к о н т р о л ь – контроль продукції постачальника, що надійшла до споживача чи замовника і призначена для виготовлення, ремонту та експлуатації продукції /ГОСТ 16504-81/. За допомогою вхідного контролю споживач перевіряє відповідність показників якості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів та готової продукції, що надходять до нього від підприємств по кооперації або в середині підприємства – при контролі якості продукції, що надійшла до підрозділу. Надійність прикладів та систем зумовлюють характеристики покупних комплектуючих виробів, тому у приладобудуванні ці складові частини виробу обґрунтовано піддаються практично стопроцентному вхідному контролю, єдиний порядок організації якого передбачений ГОСТ 24297-87.

          О п е р а ц і й н и й  к о н т р о л ь – проводять з метою запобігти потраплянню дефектних виробів на наступні технологічні операції. При ньому виявляють характер та причини відхилень від вимог конструкторської та нормативно-технічної документації, після чого розробляють заходи щодо забезпечення стабільності технології та якості виробів. Операційний контроль проводять під час виконання окремих операцій та після завершення окремих етапів створення виробів. Наприклад, операційному контролю послідовно піддається печатна плата після її виготовлення, модуль – після паяння радіоелектронних елементів, функціональний блок – після збирання печатних плат і т.д.

          Залежно від технічної оснащеності оперативний контроль здійснюють ручними або механізованими способами. Під поділ продукції на придатну та дефектну, коли технологічну операцію вже виконано, забезпечує виявлення недоброякісної продукції, але отримувана при цьому інформація має констатуюче значення і не може широко використовуватись з метою запобігання браку. До того виконання операцій контролю часто вимагає зупинки обладнання, що знижує продуктивність верстатного парку підприємства. Тому необхідно впровадити більш прогресивний активний операційний контроль продукції або технічного процесу, що здійснюється автоматичними системами контролю, вмонтованими в обладнання. Застосування а к т и в н о г о  к о н т р о л ю підвищує продуктивність праці та сприяє поліпшенню якості продукції: у механічних цехах продуктивність технологічного обладнання зростає в середньому на 20%, а брак скорочується у 3-5 разів.