Норму оснащення розуміють як число інструментів, які повинні водночас перебувати на відповідному робочому місці протягом планового періоду. Витрачання інструменту визначається за формулою.
де Sp – число робітників, які водночас застосовують даний інструмент;
Ki=число інструментів, яке повинно водночас перебувати на i-y робочому місці; Тз – строк службі даного інструменту до повного зношування /місяців чи років/.
За цим методом розраховується в основному інструмент тривалого користування.
Число інструментів даного типорозміру, які витрачаються при обробці однієї деталі чи одного виробу, визначає норму витрачання.
Витрачання інструменту визначається як сума добутків норми витрачання на число одиниць продукції у періоді, що планується, тобто
де р – число найменувань виробів, для обробки яких застосовується даний типорозмір інструменту; Нj – норма витрачання інструменту на один виріб.
Витрачання інструментів на програму випуску продукції, шт.:
де Nпл – число виготовлюваних деталей за програмою, шт.; nуд. – кількість ударів штампа до зношування матриці; m – число змін матриці, можливе для штампа до його повного зношування;
де С – число періодів стійкості матриці; Zc – норматив стійкості матриці /число ударів між двома переточуваннями/; Кш – коефіцієнт, який враховує зниження стійкості штампа після кожного переточування.
Число переточувань /періодів стійкості/ матриці.
де L – величина сточування матриці, що допускається, мм.; l – величина шару металу, який знімається з матриці при кожному переточуванні, мм.
Витрачання пристроїв
де Кк – число комплектів, що витримується пристроєм до повного його зношування, яке визначається за деталлю пристрою з найменшою стійкістю до зношування; Kk – число замін деталі, найменш стійкою до зношування, можливе для пристрою до його повного зношування.
Коли не можна заздалегідь встановити найменування та число виробів, які підлягають виготовленню даним інструментом, витрачання ріжучого та абразивного інструменту визначається:
де r – число одиниць обладнання, на яких застосовується даний інструмент; Pu.u – процент часу використання інструменту в усьому ефективному фонді часу роботи одного верстата.
Значення деяких складових формул визначається за відповідними довідниками.
Фонд інструменту по заводу складається із запасу інструменту у ЦІС та оборотних фондів цехів. У ЦІС загальний запас інструменту встановлюється за системою максимум-мінімум. На кожний вид інструменту за даною системою визначається три рівні запасів: максимальний, мінімальний /страховий/ та запас “точки замовлення”, тобто граничне значення запасу, при якому необхідно виконати замовлення для поповнення запасу.
Максимальний оборотний фонд інструменту дорівнює сумі запасу інструменту на робочих місцях, у заточуванні, ремонті та резервного запасу у ЦІС та ІРК всіх цехів. Максимальний - це мінімальний запас плюс розміри партії поставки інструменту до ЦІС.
Запас, що відповідає “точці замовлення”, шт.
де Вс – середньоденне витрачання інструменту даного виду; Тн.п – період нормальної поставки /виготовлення/ чергової партії інструменту, днів.
Основними функціями ЦІС та ІРК є приймання, зберігання, облік, видавання інструменту та регулювання постачання цехів інструментом. Виготовлений або закуплений поза підприємством інструмент повинен надходити до ЦІС. Інструмент, що надходить зовні, приймається за супроводжувальними документами; при найманні число його перевіряється працівниками ЦІС, а якість – контрольним пунктом ВТК у ЦІС.
З інструментальних цехів інструмент, який надходить до ЦІС, приймається за накладними, якісна перевірка інструменту тут не відбувається.
Інструмент розкладається на складі за індексами у порядку збільшення або за номерами виробів та операцій. На кожний типорозмір інструменту за водиться облікова карта, у якій позначається місце зберігання та розміри запасів у ЦІС.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.