Залежність числа партій, які мають в середньому однакову частину дефектних виробів r, від частини браку s називається оперативною характеристикою /ОХ/, що відбиває, наскільки добре чи погано партії, які підлягають перевірці, поділяються за допомогою вибіркового контролю на придатні та браковані. При суцільному контролі якості /ідеальна ОХ/ ймовірність приймання партії з рівнем дефектності s £ s дорівнює одиниці, а ймовірність приймання партії з рівнем дефектності s>sкр дорівнює нулю /рис. 11.3. а/.
Помилки вибіркового контролю, неминучі при використанні вибіркових планів, призводять до перетворення ідеальної ОХ на криву, яка однозначно визначається двома з чотирьох характеристик плану вибіркового контролю: обсяг вибірки n, приймальне число с, дефектність партії, що приймається, S0 , дефектність партії, що відхиляється, S1 , (рис. 11.3. б). Певному плану контролю відповідає єдина ОХ, правила побудови якої викладені у ГОСТ 18242-82.
Графік ОХ поділяється на такі дільниці: область приймання – діапазон якості, при якій завжди забезпечується приймання; область невизначеності – діапазон якості, при якій залежно від випадку партія може бути або прийнята, або забракована; область бракування – діапазон якості, при якій продукт завжди бракується. Якщо середній рівень дефектності /частина браку/ менший від приймального рівня дефектності S0, партії вважаються заздалегідь хорошими, а партії з середнім рівнем дефектності, що перевищує значення встановленого бракованого рівня дефектності S1 , поганим.
Правила користування ОХ при організації статистичного приймального контролю розглянемо на прикладі.
Приклад 10.3. По кривій оперативної характеристики для вибіркового плану n=100, c=2, N=10000, наведеній на рис. 11.4, визначити ризики постачальника і замовника, якщо задані рівні дефектності S1=0.05, S0=0.02
 |
Рішення. За графіком /див. рис. 11.2, б/ визначаємо фактичні значення ризиків постачальника та споживача.: 1-a=0.71, b=0.14. Це означає, що ймовірність бракування партії з приймальним рівнем дефектності S0 становить a=0.29, а ймовірність приймання партії з бракувальним рівнем дефектності S, дорівнює b=0.14, тобто ризик постачальника приблизно вдвічі більший, ніж ризик споживача при заданому плані вибіркового контролю.
 |
Завдання та запитання для самопідготовки та контролю знань.
1. У чому полягають переваги та недоліки вітчизняних систем управління якістю продукції?
2. Мета сертифікації продукції. Чи для всіх підприємств обов’язкові стандарти ІСО серії 9000?
3. Чи означає сертифікація продукції задоволення вимог споживача лише на зовнішньому ринку? А в середині країни?
4. Чому стандарти ІСО вимагають документального оформлення всіх робіт по управлінню якістю? Чи це не бюрократія?
5. На яких стадіях життєвого циклу оцінюється рівень якості продукції? У чому відмінність етапів оцінки за стадіями?
6. Навіщо у карті рівня наводяться показники перспективного зразка та кращих аналогів? Де можна знайти інформацію про них?
7. Чи згодні ви з характеристикою недоліків МЕУЯП, наведеною у тексті? Викладіть свої міркування з цього питання.
8. Викладіть хід розрахунків, які пов’язують зростання якості продукції та зміну матеріальних стимулів.
9. Цілі та зміст роботи служби ВТК. Чи можна скасувати цю службу при переході до ринку?
10.У чому, на вашу думку, полягає причина недостатнього поширення гуртків якості у промисловості країни?
11.Зіставте основні види та методи контролю якості. Чому статистичний вибірковий контроль економічно ефективний?
12.1 Організація інструментального господарства
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.