Таким чином, встановлення технічно обґрунтованих норм є основним але не єдиним завданням технічного нормування праці на підприємствах.
За допомогою норм праці на підприємствах встановлюються кількісні пропорції між працівниками різних професій та спеціальностей, які мають різний рівень кваліфікації. З метою більш раціонального використання робочого часу та забезпечення ритмічної високопродуктивної роботи бригад, дільниць, цехів, підприємств:
проводиться всебічне вивчення, узагальнення та поширення передового виробничого досвіду;
оцінюється економічна ефективність впровадження нової техніки, технології, визначається найдоцільніші варіанти розв’язання окремих виробничих питань, планування виробництва і праці;
встановлюється найраціональніший регламент роботи та фізіологічно обґрунтовані режими праці та відпочинку;
співвимірюються результати праці окремих працівників і низових виробничих колективів, визначається розмір їх внеску у спільні результати праці, а також право на винагороду /оплату/ відповідно до їх внеску.
Найважливішою умовою госпрозрахунку є співвимірювання витрат і результатів. Однак дефіцит на багато видів продукції та монополія на їх виробництво, відсутність механізму об’єктивної оцінки результатів виробничої діяльності не лише не стимулюють зниження витрат, а й призводить до необґрунтованого завищення цін та прибутків виробників, до отримання незароблених грошей. Подібна практика перешкоджаю поліпшенню нормування праці, робить невигідним визначення суспільно необхідних витрат.
Безпосередня зацікавленість у зниженні трудо- і матеріаломісткості продукції створюються з розвитком конкуренції та ринкових відносин, які змушують виробників знижувати ціни. У цьому разі норми витрат живої і уречевленої праці служать основою оцінки ефективності роботи та визначення перспективних напрямів як традиційних, так і нових виробництв. За їх допомогою визначається трудовий внесок колективів і працівників.
Оскільки за нових умов ринкові ціни виступатимуть дійовим контролером ефективності витрат через те, що зростання їх зумовлене підвищення показника споживачів властивостей продукту праці, підприємства будуть зацікавлені в одержанні реальних сукупних витрат. Норми служитимуть основою для розрахунку як відпускної ціни, так і необхідних витрат конкретних підприємств у заданих умовах і використовуваних для розрахунку внутрішньовиробничих цін. Водночас споживач, використовуючи ці норми, може визначити обґрунтованість відпускної ціни. У цьому разі доцільно розраховувати еталонні /для прогнозування ринкових цін/ та заводські норми. Тоді оцінка результату роботи підприємства може доводитися зіставленням фактичного критерію з нормативним, отриманим за еталонними нормами.
Отже, за умов перебудови економіки та впровадження ринкових відносин значення функції норми значно зростає, а дотримання науково обґрунтованих норм праці необхідно розглядати як один із найважливіших показників оцінки ефективності і якості роботи.
Разом з тим ринок висуває інші вимоги до методології нормування. До числа основних з них можна віднести такі:
організація виробництва за умов ринку вимагає жорстокого нормування;
норми мають бути рівно напруженими;
норма повинна відбивати внесок працівника у загальні кінцеві результати;
норма повинна виконувати всі функції, об’єднуючи стадії: проектування – виробництво – споживання;
нормування не лише живої, а й уречевленої праці, витрат виготовлювача і споживача, спрямоване на мінімізацію сукупних витрат при отриманні певного результату;
норми повинні встановлюватися на основі врахування організаційних та технічних взаємозв’язків і узгодженості елементів виробництва через результат. Так, визначення завдань працівникам, виходячи з результатів бригади, дозволяє вирівняти завантаження працівників та відповідно гарантувати рівну плату та рівну працю;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.