Централізоване газопостачання спрощує структуру енергогосподарства, скорочує капітальні вкладення та поточні витрати на отримання енергії. Однак окремі види енергії /наприклад, стисле повітря/ економічно недоцільно передавати на великі відстані через великі втрати у магістралях. Тому компресорні станції розташовують на підприємствах поблизу споживання стислого повітря.
Визначення потреби підприємства в енергії та паливі ґрунтується на складенні енергетичних та паливних балансів. Балансовий метод планування дає можливість розрахувати потребу підприємства у різних видах палива і енергії, виходячи з обсягу виробництва та прогресивних норм, а також визначити найбільш раціональні джерела покриття цієї потреби за рахунок отримання енергії ззовні і власного її виробництва на підприємстві.
Енергійні баланси класифікуються за такими ознаками :
призначення /перспективні, поточні, звітні/;
вид енергоносія /поодинокі – за окремими видами енергоносія – вугілля, нафта, газ та зведені – за сумою усіх видів палива/;
характер цільового використання енергії /силове, технологічне та виробничо-господарське призначення/.
Перспективні баланси складають на тривалий строк і використовують при проектуванні, реконструкції виробництва та для розвитку енергогосподарства, підприємства. Поточні планові баланси складаються на рік з розбивкою за кварталами і є основною формою планування споживання енергії.
Основним завданням розробки планового балансу е обґрунтування планової потреби підприємства у паливі та енергії для виконання виробничої програми по випуску продукції – це витратна частина балансів. Обґрунтування найраціональніших способів покриття цієї потреби, отримання енергії ззовні, на власних генеруючих установках – приходна частина балансів.
Звітні /фактичні/ баланси є засобом контролю споживання енергоносіїв та виконання планових балансів, а також основним матеріалом для аналізу використання енергоносіїв, оцінки роботи в галузі в раціоналізації енергогосподарства та економії палива і енергії.
Визначення потреби промислового підприємства у енергоресурсах базується на використанні прогресивних норм витрачення. На промислових підприємствах для палива і енергії застосовуються питомі норми.
Прогресивну питому норму витрачання енергії та палива розуміють як максимально допустиме їх витрачання, необхідне для виготовлення одиниці продукції або виконання одиниці роботи за найраціональніших умов організації виробництва та експлуатації обладнання.
Норми енергоспоживання поділяють на сумарні на одиниці продукції, вид робіт та операційні /диференційовані/ - на деталь, операцію і окремий процес.
Основним методом визначення норм витрачання є розрахунково-аналітичний, який дозволяє розрахувати планову норму з урахуванням змін в режимі роботи, параметрів технологічних процесів та інших факторів, що впливають на розмір питомого витрачання енергії.
Залежно від використання енергії її питомі норми технологічні та норми на допоміжні потреби /освітлення, опалення, вентиляцію та ін./. При цьому враховують допустимі витрати енергії в мережах.
Планова потреба в енергії і паливі визначається за допомогою питомих норм, а загальна – за формулою
де Нр – планова норма витрачання енергії на одиницю продукції, кВт/год; Qп – плановий обсяг випуску продукції в натуральному чи вартісному виразі; Ед – витрачання енергії на допоміжні потреби /освітлення, опалення, вентиляцію/; Ен – енергія, яка відпускається на сторону; Ев – втрати енергії у мережах.
Планування потреби енергії за цехами здійснюється за допомогою питомих норм витрачання рушійної та технологічної енергії на одиницю продукції та обсягу виробництва у натуральному чи інших вимірах.
Необхідна кількість рушійної енергії залежить від потужності встановленого обладнання і визначається за формулою
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.