Найменший повторюваний період експлуатації обладнання, протягом якого здійснюються всі види технічного обслуговування і ремонту, передбачені нормативною документацією, називається р е м о н т н и м ц и к л о м, тобто це – період між моментами введення в експлуатацію нового обладнання до моменту його зупинки на капітальний ремонт.
М і ж р е м о н т н и й п е р і о д – це час між послідовно виконуваними ремонтами обладнання. Чергування ремонтів у певній послідовності і через певні проміжки часу називається – с т р у к т у р о ю р е м о н т н о г о ц и к л у.
В основу планування ремонту обладнання покладені ремонтні нормативи:
міжремонтний період;
тривалість простою в ремонті;
трудомісткість ремонту;
Структура міжремонтного циклу подана на рис. 12.2.
На схемі використано такі позначення:
Тр.ц. – ремонтний цикл;
міжремонтні періоди:
Тм.к.р. – між капітальними ремонтами;
Тм.п.р. – між поточними ремонтами;
простої:
tп.р. – у поточному ремонті;
tк.р. – у капітальному ремонті.
Плани ремонтних цехів складаються відповідно до потреби підприємства у їх продукції чи послугах з урахуванням оптимального завантаження їх обладнання.
До числа показників, що враховуються при цьому, належать такі:
час простою обладнання в ремонті, що припадає на одну ремонтну одиницю;
число ремонтних одиниць;
собівартість ремонту однієї одиниці;
оборотність парку запасних деталей;
число аварій, поломок та позапланових ремонтів на одиницю обладнання, яке характеризує ефективність системи ППР.
Основою для розрахунку загальних трудових витрат на ремонт обладнання є обсяг ремонтних робіт у натуральному виразі та трудомісткість окремих видів робіт. Так, середньорічні трудові витрати однотипного обладнання можна розрахувати за формулою:
де 8760 – річний календарний фонд часу; tт.в – коефіцієнт технічного використання обладнання / відношення часу фактичної Тср роботи обладнання до календарного фонду часу/; n число одиниць однотипного обладнання, що перебуває в експлуатації; ап d - число поточних і середніх ремонтів у ремонтному циклі; tп.р., tс.р., tк.р. – трудомісткість поточного, середнього і капітального ремонту, люд./год.
Число у одному ремонтному циклі
Загальна середньорічна трудомісткість ремонтних робіт визначається шляхом сумування трудомісткостей ремонтів за окремими видами обладнання.
Необхідна середньорічна чисельність ремонтного персоналу
де tз – загальна середньорічна трудомісткість, люд. / год.; Кпід. – коефіцієнт, який враховує обсяг ремонтних робіт, виконаних підрядними організаціями /встановлюється підприємством при складанні річного графіка ремонту обладнання/; Кп.з. – коефіцієнт, що враховує позапланові ремонти /1,05-1,1/; Тк.р. – корисний фонд робочого часу одного ремонтного робітника; Кв.н. – коефіцієнт, що враховує виконання норм (1,0-1,2).
Облікова чисельність персоналу на технічне обслуговування
де Кз – коефіцієнт, що враховує змінність роботи по технічному обслуговуванню; Нт.о. – норма технічного обслуговування на одного робітника в зміну.
Міжремонтний період визначається, год.:
де nс , nп – число відповідно середніх та поточних ремонтів за один ремонтний цикл даного обладнання.
Основне призначення ремонтно-механічного цеху – виконання капітального ремонту та виготовлення запасних деталей для ремонту обладнання. Кількість обладнання, встановлюваного у ремонтно-механічному цеху та на цехових ремонтних базах, визначається за числом ремонтних одиниць обладнання, що є на заводі, залежно від середньої тривалості ремонтного циклу за таблицями, що наводяться у “Положенні”.
Обсяг робіт по виготовленню запасних і змінних деталей визначається за планом, складеним ВГМ на квартал та за місяцями. У план включаються деталі, запас по яких на початок відповідного місяця досягає мінімуму, або такі, що підлягають виготовленню відповідно до строків ремонту обладнання та тривалості виробничого циклу виготовлення змінних деталей.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.