До нанесення фосфатного покриття на металоконструкції треба підготувати поверхня, а саме очистити її від окалини, жирових плям, залишків флюсів і шлаків, що утворилися під час зварювання. При нанесенні покриття температура навколишнього повітря не повинна бути нижчою за 5 °С, вологість повітря - не вище за 70%; крім того, в умовах будівельного майданчика конструкції необхідно захищати від атмосферних опадів. Покриття висушують в природних умовах за температури не нижче 5 °С 1 вологості не вище 76% протягом 48 годин.
Використання спучуємого вогнегасного покриття металевих конструкцій (марки ВПМ-2) забезпечує межу вогнестійкості до 0,7 години. Це покриття застосовують в закритих приміщеннях будівель і споруд житлового, промислового і цивільного будівництва з відносною вологістю не більш як 80% при відсутності виділення агресивних парів і газів і температурою не вище за 35 °С. Ці покриття використовуються для вогнезахисту конструкцій, які піддаються в період експлуатації механічній дії. Покриття наносять у кілька шарів. При пожежі під дією високих температур покриття спучується, утворюючи пористі захисні прошарки, що мають високі теплоізоляційні властивості. Така обмазка товщиною 4 мм рівноцінна нанесенню штукатурки чи облицьовки плитами товщиною 3 см, а маса конструкції при цьому буде значно нижчою.
При роботі з вогнезахисними покриттями необхідно дотримуватись правил техніки безпеки. Робітників треба забезпечити засобами індивідуального захисту (респіратори, окуляри, захисні пасти, гумові рукавиці, комбінезони).
Дерев’яні конструкції мають незначну теплопровідність, але їх вогнестійкість втрачається внаслідок обгоряння конструкцій і зменшення , при цьому їх площини перетину.
Згідно з СНиП 2.01.02-85 при будівництві будівель (окремих ступенів вогнестійкості) допускається використання дерев’яних конструкцій, що вимагають вогнезахисту. У будівлях Ш б ступеня вогнестійкості дерев’яні елементи повинні мати вогнезахист, що забезпечує межу поширення ними вогню не більш як 40 ом для вертикальних ділянок і 25 см - для горизонтальних.
Дерев’яні крокви, обрешітки горищного покриття (крім будівель V ступеня вогнестійкості) треба піддавати вогнезахисній обробці. При цьому якість обробки повинна бути такою, щоб втрата маси деревини не перевищувала 25%.
Вогнестійкість дерев’яних конструкцій можна підвищити просочуванням деревини антипіренами і створенням термоодягу у витята і штукатурки, облицьовки, обмазки, вогнезахисного покриття тощо.
Найкращими облицювальними матеріалами є червона цегла і пустотілі керамічні блоки. Дерев'яні конструкції можна захищати листовий азбестоцементом, азбестовим картоном, сухою гіпсовою і гіпсоволокнистою та звичайною штукатуркою. Листовий азбестоцемент витримує тривалу температурну дію до 500 °С.
Суха штукатурка протистоїть пожежі лише 10 хвилин, оскільки при гасінні в нагрітому стані швидко руйнується водою, а звичайна затримує нагрів дерев’яних конструкцій до температури самоспалахування на 15-20 хвилин.
Просочування деревини антипіренами - найбільш досконалий і ефективний спосіб вогнезахисту. Воно виконується трьома способами.
1. Просочування вогнезахисним розчином під тиском, з сушкою до і після просочування. Якість і вологість деревини, що надходить в просочування, обов’язково контролюється. Вологість деревини не повинна перевищувати 15%. Режим просочування встановлюється залежно від породи і розмірів деревина. При цьому кількість поглинутих солей антипіренів на 1 м3 деревини повинна становити не менш як 75 кг. До легкопросочуємих порід дерев належать вільха, береза, бук, осика, з хвойних порід добре просочується заболонь сосни, важкопросочуємих - ядрова частина сосни, кедр, модрина, дуб, ясень. Деревина різноманітних порід треба просочувати окремо. Технологічний режим просочування залежить від породи і триває від 2 до 20 годин.
2. Просочування гарячо-холодним методом 50 кг солей антипірену на 1 м3 деревини з наступним покриттям атмосферостійкою фарбою.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.