Оліфи, що отримані при спеціальній обробці олії шляхом проварки і додання до них солей кобальту, марганцю, свинцю чи кальцію, навивають сикативами, вони більш схильні до самозагоряння, ніж натуральна олія і жири.
Найнебезпечніші в цьому відношенні натуральні льняні, конопляні та інші оліфи, менш небезпечні напівнатуральні оліфи і натуральні неварені олії (льняна і конопляна), а також масляні лаки, фарби , шпаклівка і харчові жири. Не самозаймаються тверді масла і жири, оскільки вони складаються з гліцероїдів граничних кислот. Штучні синтетичні масла можуть самозайматись, тому промаслені ганчірки слід вберігати в металевих ящиках, щоб запобігти виникненню пожежі.
Самозаймаються при взаємодії з киснем повітря за звичайних температурних умов сульфіди заліза FeS, FeS2, Fe2S3 (солі заліза й сірководневої кислоти). Відомі випадки cамозагоряння піриту FeS2 на заводах сірчаної кислоти, в рудниках і на складах. Самозайманню піриту сприяє волога. Залізний купорос, що утворюється при цьому, збільшується в об’ємі, викликає розтріскування піриту і його подрібненість, що сприяє самозайманню.
Сульфіти Fe2S3 і FeS утворюються внаслідок дії сірководню на продукти корозії заліза. Вони неодноразово були причиною пожеж і вибухів залізничних цистерн і резервуарів при звільненні їх з-під нафтопродуктів, а також при ремонті нафтоперегонної апаратури.
Щоб запобігти пожежам від самозаймання сульфітів заліза, апарати і ємності для нафтопродуктів повинні мати антикорозійне покриття. В протилежному разі після звільнення від нафтопродуктів їх необхідно продути паром чи продуктами горіння і заповнити водою.
Багато речовин, що мають низьку температуру самозаймання, легко самозаймаються на повітрі. До таких належать порошкоподібні метали (алюміній, цинк, титан), білий, жовтий, червоний фосфор. Порошкоподібні речовини з сильно розвиненою поверхнею сорбують кисень, тому за звичайних чи трохи підвищених температур всі ці речовини активно окислюються киснем, Коли настають умови акумуляції теплоти, відбувається само розігрів цих речовин до температури самозаймання. Тому білий фосфор зберігають і розфасовують під водою.
До речовин, які самозаймаються при дії на них води, належать натрій, калій, фосфорний кальцій, карбід кальцію, лужні метали, гідрати лужних металів, негашене вапно та ін.
Карбіди лужних металів при взаємодії з водою самозаймаються навіть в атмосфері вуглекислого газу СО2 і діоксиду азоту NO2. При взаємодії карбіду кальцію з недостатньою кількістю води утворюються ацетилен, оксид кальцію і температура підвищується до 1000 °С (температура самозаймання ацетилену 300...360 °С).
Трапляються випадки виникнення пожеж в результаті спалахнення горючих матеріалі від теплоти, що виділяться при реакції негашеного вапна з водою.
Як зазначалося, самозайматись можуть не лише горючі органічні сполуки, а й негорючі неорганічні речовини. Самозаймання речовин при взаємодії з кисневіддаючими сполуками та іншими окислювачами проходить так швидко, що практично його неможливо зупинити.
При змішуванні стисненого кисню і азотної кислоти може відбуватись самозаймання. У деяких випадках реакція носить характер вибуху. Стиснений кисень викликав самозаймання мінерального масла. Скипидар і етиловий спирт самозаймаються при стиканні з азотною кислотою. Самозаймаються при змішуванні один з одним газоподібні, жирні і тверді окислювачі, ацетилен, водень, метан і етилен та ін.
Мікробіологічне самозаймання полягає в тому, що при відповідній вологості і температурі в рослинних продуктах, фрезерному торфі тощо інтенсифікується життєдіяльність мікроорганізмів і утворюється грибок. При цьому підвищується температура і змінюються форми мікроорганізмів. При досягненні температури 75 °С мікроорганізми гинуть, але вже при 60...70° відбувається окислення і обвуглювання деяких органічних сполук з утворенням дрібно пористого вугілля, це вугілля за рахунок адсорбції кисню повітря нагрівається до температури розкладу і активного окислення органічних сполук, що призводить до спалахнення. Бувають випадки самозаймання торф’яних брикетів в трюмах кораблів при перевезенні. Це пояснюється тим, що при транспортуванні брикети руйнувалися і утворювалась дрібна крошка. Брикетний торф, а також фрезерний торф, що має вологість 50%, не самозаймаються.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.