Ступінь вогнестійкості будівель і споруд визначається межею вогнестійкості основних будівельних конструкцій і межею поширення вогню по цих конструкціях.
Межа поширення вогню - це одна з характеристик пожежної небезпеки будівельних конструкцій. Вона визначається розмірами пошкодження конструкції від межі зони нагріву до найбільш віддаленої пошкодженої точки (для вертикальних конструкцій - угору, для горизонтальних - в кожну сторону).
Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості визначається СНиП 2.01.02-85. До І ступеня вогнестійкості відносять будівлі з несучими і огороджуючими конструкціями з природних чи штучних кам’яних матеріалів, бетону чи залізобетону з використанням листових чи плитних негорючих матеріалів.
До П ступеня - такі самі будівлі, як і до І, але в покриттях цих будівель допускається використовувати незахищені стальні конструкції з меншою межею вогнестійкості.
До Ш ступеня вогнестійкості відносять такі самі будівлі, як до І і П, тільки для перекриття допускається використовувати дерев’яні конструкції, захищені штукатуркою чи важкогорючими листовими, а також плитними матеріалами. До елементів покриття не пред’являються вимоги за межею вогнестійкості і поширення вогню, але при цьому елементи горищного покриття з деревини піддаються вогнезахисній обробці з такою самою межею вогнестійкості, як і для II ступеня.
До Ш а ступеня вогнестійкості належать будівлі переважно з каркасною конструктивною схимою; елементи каркасу - із стальних незахищених конструкцій, огороджуючі конструкції - з стальних профільованих листів. чи інших негорючих листових матеріалів з важкогорючим утеплювачем.
До Ш б ступеня вогнестійкості належать будівлі переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою, елементи каркасу з суцільної чи клеєної деревини, яка підлаталась вогнезахисній обробці, що забезпечує необхідну межу поширення вогню; огороджуючі конструкції - з панелей чи поелемептної збірки, які виконані з використанням деревини чи матеріалів на її основі. Деревину та інші горючі матеріали огороджуючих конструкцій піддають вогнезахисній обробці чи захищають від дії вогню і високих температур, щоб забезпечити необхідну межу поширення вогню.
До ІV ступеня вогнестійкості відносять будівлі з несучими і огороджуючими конструкціями з суцільної чи клеєної деревини та інших горючих чи важкогорючих матеріалів, захищених від дії вогню і високих температур штукатурного чи іншими листовими або плитними матеріалами. До елементів покриття не пред’являються вимоги щодо межі вогнестійкості і поширення вогню. При цьому елементи покриття з деревини піддають вогнезахисній обробці.
До ІV а ступеня вогнестійкості відносять будівлі переважно одноповерхові p каркасною конструктивною схемою; елементи каркасу з стальних незахищених конструкцій; огороджуючі конструкції - з стальних профільованих листів чи інших негорючих матеріалів з горючим утеплювачем.
До V ступеня вогнестійкості належать будівлі, до несучих і огородкуючих конструкцій яких не пред’являються вимоги за межами вогнестійкості і поширення вогню.
Найбільшу межу вогнестійкості в будівлях будь-якого ступеня мають несучі конструкції (стіни, колони) і найменшу - внутрішні стіни (перегородки), тому вогнестійкість будівель визначається певним діапазоном: будівлі І ступеня мають вогнестійкість 0,5-2,5 годин, П - 0,25-2; Ш - 0,25-2; Ш а - 0,25-1; ІV - 0,25-0,5; ІV а - 0,25-0,5. Вогнестійкість будівель V ступеня не нормуються.
Коли мінімальна межа вогнестійкості встановлена 0,25 годин, допускається використовувати Незахищені стальні конструкції, а у важко-доступних місцях будівництва - зовнішні огородкуючі конструкції з алюмінієвих листів незалежно від їх фактичної межі вогнестійкості.
У будівлях всіх ступенів вогнестійкості допускається використовувати гіпсокартонні листи для облицьовування металічних конструкцій з метою підвищення їх межі вогнестійкості (СНиП 2.01.02-85).
3.3. Вогнезахист будівельних конструкцій
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.