Умови, необхідні для виникнення процесу самозаймання: достатня подрібненість горючої речовини, що збільшує поверхню стикання її з киснем повітря для інтенсивні його окислення; легка горючість самої речовини; виділення такої кількості теплоти, яка перевищує тепловіддачу в зовнішнє середовище.
На температуру самозаймання впливають хімічний склад і будова речовини. Наприклад, установлено, що із збільшенням молекулярної маси її гомологічному ряді температура самозаймання зменшується. Температури самозаймання ізомерів вища, ніж така в речовин нормальної будови, твердих тіл нижча, ніж газів і рідин. При подрібненні твердих речовин температура самозаймання знижується. Багато неорганічних продуктів у порошкоподібному вигляді можуть самозайматись. Деякі метали за звичайних умов не горять, а при подрібненні також самозаймаються.
Залежно від причин розрізняють три види самозаймання - теплове, хімічне і мікробіологічне.
Теплова самозаймання - характеризується температурою середовища, температурою самонагрівання і тління речовини. Воно полягає в тому, що за деяких умов у речовинах відбуваються зміни, які внаслідок розкладання, адсорбції чи, окислювальних процесів викликають їх самонагрівання.
Нітроцелюлозні матеріали (кіно і фотоплівки, бездимний порох) за температури 40...50 °С розкладаються з підвищенням температури до самозаймання. Напівзасохле рослинне масло (соняшникове, бавовняне та ін.), оліфа, а також скипидарні лаки, фарби і ґрунтовки можуть самозайматись за температури середовища 80...100 °С. Деревина і вироби в деяких порід дерева, деревоволокнисті плити і тирса за температури понад 100 °С схильні до самозаймання. За такої самої температури схильні до самозаймання паркет, картон, лінолеум, термоліт і деякі інші матеріали і речовини.
Випробовування на схильність до теплового самозаймання проводяться за допомогою термостатів, в яких розміщують ящички з металевої сітки з випробуваними матеріалами розмірами від 15х15х15 до 200х200х200 мм і встановлюють залежність між температурою навколишнього середовища, розмірами зразка випробуваного матеріалу і часом його самозаймання. Чим менші всі ці величини, тим більше даний матеріал схильний до самозаймання.
Хімічне самозаймання виникав від дії на речовини кисню повітря, води чи при стиканні або змішуванні речовин одна з одним.
До речовин, що самозаймаються при стиканні з повітрям, належать рослинне масло, тваринні жири і продукти, що виготовлені на їх основі чи з їх добавкою (оліфи, лаки, фарби тощо).
Досить часто пожежі виникають внаслідок самозаймання промаслених ганчірок, паклі, вати і навіть металевих стружок. Це пояснюється тим, що більшість рослинних масел і тваринних жирів - це суміш гліцеридів жирних кислот, серед яких трапляються граничні (пальмітинова, стеаринова) і без граничні (олеїнова, ленолева, лінолева) сполуки.
Згідно з теорією окислення академіка А.М.Баха, без граничні сполуки мають велику вільну енергію і активізують кисень повітря, вступаючи з ним у сполуки. При цьому окислення і полімеризація проходять з виділенням теплоти. Якщо ця теплота відводиться, процес йде шляхом полімеризації і висихання олії з утворенням твердої плівки. Якщо теплота не відводиться, вона накопичується і температура сполук підвищується до їх самоспалахування. Таким чином, самозаймання масел і жирів можливе лише за відповідних умов: утримання достатньої кількості без граничних сполук, наявність великої поверхні окислення, мала тепловіддача в навколишнє середовище.
Схильність масел і жирів до самозаймання визначають дослідним шляхом на приладі, який складається а циліндричної посудини з подвійною стінкою для заливання води, кришки, термометра і виступу, на який перед випробовуванням поміщають сітчастий циліндр з промасленою ватою. Під час випробовування воду нагрівають до температури кипіння і підтримують таку температуру протягом досліду. Якщо протягом однієї години температура промасленої вати не піднімається вище за 100 °С, масло вважається несхильним до самозаймання, і навпаки.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.