Умови безпеки по обладнанню майданчика для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, страница 16

При горінні найбільш помирених твердих матеріалів темпера­тура пожежі, як правило, не перевищує 1300 °С.

2.5. Особливості горіння рідких речовин

Більш пожеженебезпечними за тверді горючі матеріали є рідкі горючі речовини. Вони легко спалахують. Інтенсивніше горять і утворю­ють вибухопароподібні суміші, які погано піддаються гасінню водою.

Горіння рідких речовин являє собою складний фізико-хімічний процес, що відбувається при взаємному впливі кінетичних, теплових і гідродинамічних явищ. Горіння рідин проходить у газовій фазі. У результат і випаровування рідини над її поверхнею утворюється паро­вий струмінь, який, змішуючись з киснем повітря, забезпечує формуван­ня зони горіння.

За основу класифікації рідин за ступенем їх пожежної небезпеки прийнята температура спалаху. Це найменша температура рідини за якої над її поверхнею утворюється суміш пари з повітрям, що здатна до спалаху від зовнішнього джерела запалювання. Температура спалаху показує, за якої температури  рідина стає вогненебезпечною.

Згідно з ДЕТ 12.1.004-76, залежно від температури спалаху рідини поділяються на легкозаймисті (ЛЗР) і горючі (ГР) речовини. ЛЗР мають температуру спалаху не вище за 61 ⁰С (у закритому тиглі) або 66 °С (у відкритому тиглі), а ГР мають температуру спалаху понад 61 °С (у закритому тиглі) або понад 66°С (у відкритому тиглі).

До ЛЗР належать бензин, гас, ацетон, бензол, метиловий спирт та ін., до ГР - мінеральні та рослинні масла, дизельне паливо, мазут, гліцерин. У свою чергу, ЛЗР поділяються на три групи:

І - особливо небезпечні з температурою спалаху нижче за 18 °С;

ІІ - постійно небезпечні з температурою спалаху 18...23 °С;

ІІІ - небезпечні за підвищеної температури повітря (ЛЗР з темпе­ратурою спалаху 23...61 °С).

При температурі спалаху горіння рідини ще немає, проходить лише загоряння утвореної суміші парів рідини з повітрям. Стійке горіння рідини відбувається лише тоді, коли її підігріти до температури спалахнення. Найменша температура рідини, за якої полум'я не гасне, на­зивається температурою спалахлення.

У ЛЗР температура спалахнення на 1...5 °С вища за температуру спалаху, і чим нижча температура спалаху, тим меншою є ця різниця. Так для бензину, бензолу, ацетону та інших рідин, що мають темпера­туру спалаху нижче за 0 °С, ця різниця становить 1 °С, практично у відкритій посудині важко відрізнити спалах від спалахнення. У ГР ця границя досягає 30 °С і вище.

ЛЗР можуть утворювати вибухонебезпечні суміші, тому вони нале­жать до вибухонебезпечних, а ГР - до пожеженебезпечних рідин.

Процес горіння рідини характеризується швидкістю її вигоряння, яка не в фізико-хімічною константою; вона залежить від властивостей горючої рідини, діаметра резервуара і умов тепло - і масообміну в зоні пожежі. Зоною горіння є тонкий випромінюваний шар газу, в який з поверхні рідини надходять горючі пари, а з повітря дифундує кисень. Створена стереометрична суміш при цьому згоряє в частки секунди. оскільки швидкість хімічних перетворень в зоні горіння залежить від швидкості надходження реагуючих компонентів до поверхні полум’я шля­хом молекулярної чи кінетичної дифузії, процес горіння рідин назива­ють дифузійним горінням.

Швидкість нагріву при горінні нафтопродуктів залежить від наявності вологи. Чим більше вологи, тим швидше нагрівається рідина, оскільки пара інтенсифікує процес конвекції. Прогрів нафтопродуктів на велику глибину при пожежі нерідко викликає кипіння, а іноді й викиди з спалахуванням великої маси нафтопродуктів у повітрі. Закипання пояснюється наявністю в нафтопродуктах дрібних крапель води, що переходять у пару. Причиною викиду є водяна подушка резер­вуара під нафтопродуктами. Викид відбувається в той час, коли шар, нафтопродуктів, що стикається з водою, нагрівається значно вище за 100 °С. Вода миттєво перетворюється на пару, яка виштовхує нафтопродукт з резервуару. Температура горіння рідин на пожежах становить 800...1300 ⁰С.

Характерною особливістю ЛЗР і ГР в те, що багато з них (бен­зин, бензол, скипидар, етиловий спирт і деякі інші) мають низьку електричну провідність і під час руху не заземленими трубами чи в ємностях накопичують статичну електрику, що може привести до іскріння і спалахування рідин.