Дія електричного струму на організм людини і основні види ураження електричним струмом. Безпека праці при виконанні земляних робіт, страница 9

А там, де можливий постійний контроль за станом ізоляції, влаштовують мережі з ізольованою нейтраллю. Коли справні ізоляція, то вони безпечніші. Їх використовують на торфорозробках, земснарядах, в карте­рах і т. ін.

Дія електричного струму залежить від умов включення людини її електроустановки. Схема включення тіла людини в електричне коло може бути однофазною, коли людина дотикається до однієї фази електроустанов­ки, що перебував під напругою, двофазною, коли людина дотикається до двох фаз.                                                    

Небезпека електричних мереж з ізольованою чи глухозаземленою ней­траллю залежить від напруги та режиму (аварійний чи нормальний) роботи електричної установки. В електричних установках напругою до 1000 В при нормальному режимі (без обривів проводів та пошкодження ізоляції) мережа з ізольованою нейтраллю безпечніша, ніж з глухозаземленою, а при аварійному режимі (обірваний провідник, що дотикається землі, або пошкоджена ізоляція) безпечнішою є мережа з глухозаземленою нейтраллю. При напрузі понад 1000 В однаково небезпечні електроустановки з ізольованою і з глухозаземленою нейтралями. Будь-яке однофазне чи двофазне дотикання до цих мереж дуже небезпечне.

При виконанні гідромеліоративних робіт багато виробничих процесів супроводжується електризацією, що призводить до утворення зарядів статичної електрики. Напруга відносно землі при цьому досягав десятків кіловольт. Так, при розмолі і тонкому дробленні матеріалів U=10...50 кВ, при розбризкуванні фарб U=10 кВ, при русі гумової стрічки транспортера U=45 кВ. Заряди статичної електроенергії можуть на­громаджуватися і на людях, при цьому потенціал ізольованої від землі людини може досягати 7 кВ.

Вивчення причин і ступенів тяжкості ураження електричним струмом показало, що тяжкість електротравм залежить від стану середовища у робочих зонах, тобто від температури і вологості повітря, електричної провідності підлоги, наявності значних металевих мас і конструкцій серед яких розміщене електрообладнання, що експлуатується.

2.6. Класифікація виробничих приміщень за рівнем електробезпеки

Середовище, що оточує людину, може посилювати чи зменшувати небез­пеку ураження електричним струмом.

З метою правильного добору ізоляції електроустановок і прийняття засобів захисту ПУЕ електроустановки підрозділяють так:

1) відкриті чи зовнішні електроустановки, не захищені спорудою від атмосферного впливу;

2) закриті чи внутрішні електроустановки, що розміщені всередині будівель і захищені від атмосферного впливу.

Залежно від умов, у яких працюють люди, виробничі приміщення бу­вають сухі, вологі, сирі, гарячі, запилені і з хімічно активним сере­довищем.

Сухими називаються приміщення, в яких відносна) вологість повітря не перевищує 60%. При відсутності в них технологічного пилу, хімічно активних речовин і при температурі повітря не вище за 35 °С вони нази­ваються нормальними.

Вологі - це приміщення з відносною вологістю повітря понад 60%, але не вище за 75%.

Сирими називають приміщення, в яких відносна вологість перевищує 75%, особливо сирими - приміщення,   де  відносна вологість повітря близька до 100%.

До гарячих належать приміщення, в яких температура повітря пере­вищує 35 °С.

Запилені - це приміщення, в яких виділяється така кількість тех­нологічного пилу, що він може осідати на проводах і попадати всереди­ну машин, апаратів тощо.

Приміщеннями з хімічно активним середовищем називаються такі, в яких тривалий час чи постійно містяться агресивні гази, рідини, то руйнівно діють на ізоляцію і струмоведучі частини електрообладнання.

Згідно з ПУЕ і ДЕСТ 12.1.013-78 всі виробничі умови за рівнем не­безпеки ураження електричним струмом поділяються на три категорії: з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні та без підвищеної небез­пеки.

І. Умови з підвищеною небезпекою ураження людей електричним стру­мом характеризуються наявністю однієї з умов, що викликає підвищену небезпеку:                                   

а) значна відносна вологість повітря (понад 75%);