Реєстрація проводиться за заявкою власника, до якої додається паспорт обладнання з заводу, що його виготовиє, посвідчення про якість монтажу від організації, яка здійснювала монтаж, довідки про те, що підготовлений обслуговуючий персонал і копія наказу про призначення відповідальної особи.
До обслуговування посудин, які працюють під тиском, допускаються особи не молодші за 18 років, які пройшли медичний огляд, навчені за відповідною програмою і мають посвідчення екзаменаційної кваліфікаційної комісії. Періодично, через коліні 12 місяців, для обслуговуючого персоналу проводиться перевірка знань з техніки безпеки.
8.2. Безпека праці при експлуатації парових і водогрійних котлів
Вимоги до безпечної експлуатації котлів визначені "Правилами влаштування і безпечної експлуатації парових і водогрійнях котлів". Ці правила розповсюджуються на парові котли, що працюють під тиском 0,07 мПа, водогрійні котли а температурою води більше за 115 °С.
За статистичними даними, найбільша кількість аварій пов'язана з водним режимом котла (зниження рівня води - 32%, незадовільний водний режим - 36%, порушення циркуляції води – 7%, дефекти виготовлення і монтажу – 18%).
Небезпека аварій полягає не тільки в робочому тиск; пари, а й в перегрітій (понад 100 °С) воді, яка має великій запас анергії. При миттєвому падінні тиску вода раптово перетвориться на пару, збільшуючись приблизно в 1700 разів.
Причиною аварій котлів є перенапруження металу, що перебував під безпосередньою дії високих температур і тиску. Внаслідок цього у металі відбуваються пластичні деформації, настає явище повзучості.
Механічний розрив стінок виникав у тому випадку, коли у котлі недостатня кількість води. Коли рівень упав, тоді теплота, що розрахована на нагрів і випаровування води, не відводиться, а перегрівав стінки котла, внаслідок явища повзучості металу стінка котла випинається до утворення в цьому місці тріщини, а появою якої котел розривається. Причиною аварії буває це й подача води у такий перегрітий котел. Якщо у котлі утворилась впучина, треба перекрити подачу теплоти і випустити пар, а не подавати в нього воду.
Причиною вибуху і аварії котлів в також поява на внутрішніх стінках накипу, який утворюється в результаті не задовільного водного режиму і низької якості води. Накип небезпечний для котла як з фізичної, так і з хімічної точки зору. Статистичні дані свідчать, що на кожні 100 аварій, що пов'язані а порушенням водного режиму, 83 виникають внаслідок відкладення накипи і шламу на поверхні нагріву, 17 - внаслідок корозії. Накип і шлам характеризуються низьким коефіцієнтом теплопровідності, що призводить до недопустимого підвищення температури стінок, в результаті чого міцність металу різко падає і елементи котла руйнуються.
Щоб попередити відкладання накипу, треба використовувати воду відповідної якості, існує багато способів очищення води шляхом фільтрації через шар натрію, польового шпату, піску, глини, каолін, соди та ін. Для запобігання відкладання накипу котел періодично промивають в добавкою рійних пом’якшував води. Для цього використовують, наприклад, антинакипин, який сприяє утворенню на поверхні стінок котла захисної плівки, яка перешкоджав зсіданні накипу. Накип залишається у воді у вигляді шламу, який викидається з котла шляхом продувки через спускний кран.
Крім цього, причиною аварій може бути порушення правих технічної експлуатації котлів.
Для безпечної експлуатації і забезпечення нормальних умов праці котли обладнують арматурою, контрольно-вимірювальними приладами і приладами безпеки, манометри, по встановлюються для контролю тиску, повинні мати червону ріску, яка відповідав дозволеному для даного котла робочому тиску, запобіжні клапани автоматично спрацьовують, якщо тиск у котлі підвищився до відповідного значення. За принципом дії запобіжні клапани бувають важільно-вантажні, важільно-пружинні та пружинні, за конструктивним виконанням відкритими чи закритими і встановлюються на котлі спарено чи по одному.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.