Це швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне вимикання електроустановки при появі в ній небезпеки ураження електричним струмом. Заземлення і занулення не завжди гарантує безпеку людей від ураження електричним струмом. Не завжди можна забезпечити і роботу замулення. В таких випадках для захисту людей від ураження електричним струмом застосовують захисне вимикання, яке швидше, ніж занулення відключає пошкоджені ділянки установки і цим забезпечує захист людей від ураження електричним струмом.
Захисне вимикання виконується більш чутливими і швидкодіючими автоматичними вимикачами або запобіжниками. Вони реагують на появу струму у нульовому провіднику, напругу на корпусі пошкодженого обладнання та ін. Вони спрацьовують значно швидше (за 0,1...0,05 с) на занулення (0,2 с і більше). При такому нетривалому проходженні струму через тіло людини безпечним є струм 500...650 мА. Якщо взяти до уваги те, що опір тіла людини становить 1000 Ом, струм наведеного значення може проходити через тіло людини лише у випадку, коли вона попаде піп напругу 500...600 В, а такої напруги в електроустановках напругою 380/220 В із заземленою нейтраллю не може бути навіть у аварійному режимі. Тому захисні вимикаючи пристрої є надійним захистом людей від ураження електричним струмом.
Захисне вимикання окремо чи сукупно з іншими засобами виконує такі функції:
1. Захист при замиканні на землю або корпус.
2. Захист при появі небезпечних струмів витікання.
3. Захист при переході вищої напруги на сторону нижчої.
4. Автоматичний контроль кола захисного заземлення і занулення.
До захисного вимикання ставлять такі вимоги: самоконтроль і надійність, висока чутливість і малий час вимикання. В ньому випадку вимикання може використовуватись як основний захід захисту, а також разом з захисним заземленням і зануленням.
Згадані колективні засоби не завжди можуть забезпечити захист людей від ураження електричним струмом, тому при роботі в електроустановках використовують також індивідуальні захисні засоби.
До індивідуальних електрозахисних заходів відносять ізолюючі штанги, струмовимірювальні кліщі, показники напруги, діелектричні рукавиці, боти, калоші, килимки, переносне заземлення, огороджувальні пристрої, знаки безпеки і ін.
Крім перелічених електрозахисних заходів при роботі в електроустановках у разі необхідності слід використовувати такі заходи індивідуального захисту, як окуляри, каски, протигази, монтерські пояси і страховочні канати.
Захисні засоби видають робітникам за встановленими нормами, їх треба зберігати в умовах, які забезпечують їх справність. В процесі експлуатації всі захисні засоби підлягають періодичному випробовуванні. Результати випробовування заносять в протокол. Види, норми та строки випробовувань наведені в ПТЕ і ПТБ.
До обслуговування електричних установок і мереж допускаються особи, не молодші за 18 років, які пройшли медичний огляд, вивчили безпечні методи роботи, а також отримали посвідчення з групою з техніки безпеки.
Залежно від рівня знань і складності робіт, що виконуються електротехнічному персоналу присвоюється І-V кваліфікаційні групи з техніки безпеки. Особи, що обслуговують електроустановки, повинні мати кваліфікаційну групу не нижче за ІV в установках напругою вища за 1000 В і не нижче за ІІІ - в установках напругою до 1000 В.
На кожному підприємстві наказом адміністрації призначають особу, яка несе відповідальність за електрогосподарство.
Розділ 3. БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПРИ ВИКОНАННІ ЗЕМЛЯНИХ РОБІТ
3.1. Загальні вимоги при виконанні земляних робіт
У водогосподарських організаціях основний об'єм займають земляні роботи. До земляних робіт належать проходка шурфів і колодязів, копання каналів осушувальних і зрошувальних систем, котлованів під фундаменти насосних станцій і головних споруд гідровузлів, відсипна гребель і дамб, планування полів, будівництво водосховищ. Жоден об'єкт будівництва не обходиться без земляних робіт. Об'єм земляних робіт обчислюється мільярдами кубічних метрів.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.