Рівень травматизму при експлуатації будівельних машин досить високий (з тяжкими наслідками - 18-20%), тому питання забезпечення безпеки машин дуже важливі. Крани, бульдозери, скрепери, що використовуються на будівництві, за характером в рухомими машинами і в процесі експлуатації становлять небезпеку не тільки для робітників, що працюють на них, а й для інших людей, що перебувають на будівельному майданчику.
Виробничий травматизм при роботі на машинах може виникати з технічних, організаційних і психофізіологічних причин залежно від таких факторів, як конструювання машин без урахування вимог охорони праці, несправний стан машин, самодовільне переміщення машин та їх рухомих частин, втрата стійкості, поломка деяких деталей внаслідок прихованих дефектів, недотримання режимів роботи, недостатня кваліфікація обслуговуючого персоналу та ін.
Найнебезначнішим з точки зору травматизму перевертання машин, особливо тих, у яких стійкість дроти перевертання забезпечуються тільки їх власною масою - це всі самохідні землерийно-транспортуючі машина (бульдозери, екскаватори, автогрейдери, скрепери та ін.), особливо небезпечними є самохідні крани, на прикладі яких розглянемо витання стійкості машин.
Стійкість крана необхідною умовою безпеки узагальнення характеристик, що діють на кран, приводяться в коефіцієнтах запасу стійкості. Коефіцієнт запасу різний для різних видів машин і залежить від призначення їх і від умов навколишнього середовища, де їх будуть експлуатувати.
Коефіцієнт запасу стійкості дорівнює відновленню сумарного моменту всіх утримуючих сил Мут до сумарного моменту перевертаючих сих Мпер відносно точки чи ребра перевертання:
Крім маси крану, вантажу і вантажозахватних пристроїв на кран діють різні зовнішні навантаження - інерційні сили, що виникають в період пуску чи гальмування механізмів крана (механізми повороту крана, висування стріли, переміщення крана), вітрова навантаження при тиску вітру на вантаж і елементи крана; центробіжні сили, що виникають при русі поворотної частина крана.
Ефект від дії зовнішнього навантаження залежить не тільки від його величини, але і від точки прикладання, чим далі розміщується точка прикладання сили від ребра перевертання, тим більший ефект її дії, тому дія навантаження на кран характеризується моментами діючих сил. Ці сили залежать також від кута нахилу площини, на якій стоїть кран, положення стріли і вантажу. Кран перекинеться тоді, коли несприятливі фактори діють на його стійкість одночасно. Тому крани проектуються з таким розрахунком, щоб за будь-яких умов як у робочому, так і у неробочому стані була забезпечена їх стійкість. При визначенні стійкості крана вітрове навантаження і нахил площини в розрахунках розглядаються також, фактори, що несприятливо діють на стійкість.
Таким чином, всі зовнішні навантаження, які прикладаються до крана в межах опорного контуру, створюють перевертаючий момент відносно його контуру. Утримуючий момент, під дією якого машина перебував у стіні рівноваге, створюється власною масою крана і противагою.
Основні фактори, до приводять до втрати краном стійкості: пере-навантаження, вітрові навантаження, що перевищують розрахункові, незадовільний стан площадки, на якій стоїть кран, де можуть виникати поздовжні і поперечні укоси і динамічні сили.
При визначенні стійкості крана розрізняють вантажну і власну стійкість. Вантажна стійкість - це здатність крана протидіяти перевертанню в бік стріли, власна здатність крана протидіяти перевертанню в бік, протилежний розташуванню стріли.
Вантажну і власну стійкість крана перевіряють за допомогою обчислень. ступінь стійкості крана в робочому стані визначається коефіцієнтом вантажної стійкості, а в неробочому - коефіцієнтом власної стійкості.
Вантажна стійкість крана
вважається задовільною за 
. Якщо коефіцієнт
вантажної стійкості визначається без урахування додаткового навантаження, його
значення повинно становити не менш як 1,4.
Власна стійкість крана ввахавться
задовільною за 
.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.