Інформація. Інтелектуальна власність. Комерційна таємниця. Економічна (конкурентна) розвідка. Промислове шпигунство

ЗМІСТ

Тема  6 Інформація. Інтелектуальна власність. Комерційна таємниця………………………………………………………………...	4
6.1.  Поняття «інформація»……………………………………………..	4
6.2.   Джерела інформації……………………………………………….	6
6.3. Методи роботи з інформацією ……………………………………	7
6.4. Методи і засоби захисту інформації ……………………………...	8
6.5. Інтелектуальна власність. Комерційна таємниця ………………..	10
Тема  7 Економічна (конкурентна) розвідка. Промислове шпигунство……………………………………………………………..	18
7.1.  Історія економічної розвідки……………………………………...	18
7.2.  Поняття й сутність економічної розвідки………………………..	23
7.3.  Методики аналізу конкурентного становища підприємства в галузі……………………………………………………………………..	28
7.4 Методи протидії конкурентній розвідці…………………………...	38
7.5.   Відмінності в організації економічної розвідки на різних підприємствах………………………………………………………….…….	43
7.6.   Промислове шпигунство………………………………………….	46
Список літератури……………………………………………...……...	50

ТЕМА  6  ІНФОРМАЦІЯ. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ. КОМЕРЦІЙНА ТАЄМНИЦЯ

6.3.  Поняття «інформація»

6.4.   Джерела інформації

6.3. Методи роботи з інформацією

6.4. Методи і засоби захисту інформації

6.5. Інтелектуальна власність. Комерційна таємниця

6.1. Поняття «інформація»

Термін «інформація» походить від латинського слова informatio, що означає «відомості, роз'яснення, виклад».

У різних науках поняття «інформація» несе різне значеннєве наповнення. Наприклад, у біології вона розцінюється як відомості про живі організми, що передаються у спадщину; філософія розглядає її відбиття і пізнання подій; у фізиці – це характеристика керуючого сигналу, переданого по лінії зв'язку.

У побуті інформацією називають будь-які дані або відомості, які кого-небудь цікавлять. «Інформувати» у цьому сенсі означає «повідомити те, що цікавить».

Те саме повідомлення може для різного споживача містити різна кількість інформації. Сприйняття залежить від інтелекту людини, наявних знань та ін. Наприклад, стаття, що містить спеціальні терміни або написана іноземною мовою, нічого не скаже людині, яка не володіє ні мовами, ні термінами. А от для фахівця цей же матеріал буде досить інформативним.

Таким чином, інформація – це характеристика не повідомлення, а співвідношення між повідомленням і його споживачем.

Існує два основних підходи до її визначення:

1.  Традиційний. Згідно з цим підходом інформація - це відомості, знання, повідомлення, які людина сприймає з навколишнього світу за допомогою органів почуттів (зору, слуху, смаку, нюху, дотику).

2.  Імовірнісний.  Тут інформація розглядається як відомості про об'єкти і явища навколишнього середовища, їхні параметри, властивості і стани, які зменшують наявну про них ступінь невизначеності і неповноти знань.

Класифікація інформації:

-  За способами сприйняття (відповідно до органів почуттів): зір (візуальна); слух ( аудіальна); дотик і термочутливість (тактильна); сприйняття запахів (нюхова); смак (смакова); вестибулярний апарат (інформація про положення тіла в просторі).

-  За формами подання: тексти, малюнки, креслення, фотографії;  світлові або звукові сигнали; радіохвилі; електричні й нервові імпульси; магнітні записи; жести й міміка; запахи і смакові відчуття; ДНК, за допомогою яких передаються у спадщину ознаки та властивості організмів, і т.д.

-  За суспільним значенням: масова; спеціальна.

Основні властивості інформації: вірогідність, повнота, актуальність, цінність, зрозумілість, точність,доступність, динамічність, безперервність

Інформація зберігатися, передається та обробляється у символьній (знаковій) формі. Та сама інформація може бути представлена в різній формі: у вигляді листа; у вигляді жестів або сигналів; в усній словесній формі.

Подання інформації здійснюється за допомогою мов як знакових систем, які будуються на основі певного алфавіту та мають правила для виконання операцій над знаками.

Носії інформації – це середовище або фізичне тіло для передачі, зберігання і відтворення інформації. У ролі носіїв можуть виступати  електричні, світлові, теплові, звукові, радіосигнали, магнітні й лазерні диски, друковані видання, фотографії і т.д.