Інформація. Інтелектуальна власність. Комерційна таємниця. Економічна (конкурентна) розвідка. Промислове шпигунство, страница 8

Він навіть добув і відіслав зразки каоліну - основного складового інгредієнта виробництва.

Правда, каолін у Франції був винайдений тільки у 1768 р. Це й послужило початком виробництва Севрської порцеляни, що не уступає за якістю китайській. Пізніше секрет французької порцеляни став відомий англійцям та якомусь Вільяму Кунворту, що й запатентував спосіб виробництва і домігся монополії на виготовлення виробів та імпорт сировини.

В XVIII-XIX ст. на зміну інтригам, куртизанкам і потрійним агентам Епохи Відродження приходять професійні розвідники. За справу взялися молоді, добре навчені і жадібні до грошей фахівці. Вони добували будь-яку інформацію, їх не обходили норми моралі – аби тільки добре платили. Причому в шпигунство утягувалися не тільки платні агенти, але й дипломати та учені зі світовим ім'ям.

У кінці XIX ст. фірма «Дженерал Електрик», яку очолював Томас Едісон, уперше в історії стала використовувати вчених не тільки для наукової діяльності, але і як добувачів інформації.

Дуже ефективним було і японське шпигунство, що спирався на всебічну підтримку держави.

У післявоєнні роки Японія стала всіляко прагнути наздогнати передові країни. Японські розвідслужби у сукупності з передовими вченими, одні крадучи, інші  вносячи корективи у виробництво, удосконалювали чуже так, що змогли запропонувати високоякісну продукцію за цінами набагато нижче ринкових.

Останнім часом до економічної розвідки й промислового шпигунства стали залучати фахівців різних професій. Більшим попитом користуються послуги юристів, які інструктують агентів із приводу законодавств тих країн, у які вони засилаються.

Що стосується вітчизняної економічної розвідки, то її офіційним днем народження вважається квітень 1921 р., коли було створене відділення комерційно-промислової розвідки у зв'язку з поновленням радянською Росією експортно-імпортних відносин із закордонними країнами.

Сьогодні в більшості розвинених країн світу витрати на економічну розвідку становлять більше 40% витрат всіх спецслужб, а пріоритети зміщаються з військово-політичної розвідки убік економічної. У більшості закордонних та у деяких вітчизняних ВНЗ, у навчальні плани включено більше 100 розгорнутих курсів з різних аспектів економічної розвідки.

7.2. Поняття і сутність економічної розвідки

Щодо сфер, що представляють інтерес для підприємства, можна розглянути економічну сферу, політичну, соціальну та військову сфери діяльності. Кожна з них у свою чергу підрозділяється на складові частини.

Економічна розвідка найбільш складна за своєю структурою. У її складі можна виділити промислову та комерційну розвідку.

Економічна розвідка розглядає всю інформацію, що забезпечує переваги конкурентові.

Отже, промислова розвідка має такі напрямки: науково-технічний; технологічний (найбільш ефективний напрямок на короткострокових етапах); напрям ресурсів.

Будь-яка база даних розвідки ділиться на дві частини:

-  фактичні. Тут акумулюються дані поточного моніторингу й робляться висновки за станом підприємства на даний момент часу;

-  стратегічна інформація. Тут здійснюється аналіз наявних даних, а також робляться прогнози щодо поведінки конкурентів, передумов проведення акцій на ринку й ін.

Керування будь-якою організацією включає як мінімум два рівні прийняття рішень: керування поточною діяльністю підприємства; керування стратегічним розвитком підприємства.

Результати ухвалення рішень з даних питань виявляються по-різному: поточні – у найближчий час, стратегічні – у майбутньому.

Необхідно відзначити, що характер інформації для кожного рівня ухвалення рішення буде значно розрізнятися.

У зв'язку із цим роботу економічної розвідки підприємства доцільно розділити на дві складові: стратегічна (макроекономічна),  оперативно-тактична (мікроекономічна).

Таке планування розвіддіяльності необхідно для того, щоб у майбутньому не потонути в потоках  інформації, яка накопичується.