Він навіть добув і відіслав зразки каоліну - основного складового інгредієнта виробництва.
Правда, каолін у Франції був винайдений тільки у 1768 р. Це й послужило початком виробництва Севрської порцеляни, що не уступає за якістю китайській. Пізніше секрет французької порцеляни став відомий англійцям та якомусь Вільяму Кунворту, що й запатентував спосіб виробництва і домігся монополії на виготовлення виробів та імпорт сировини.
В XVIII-XIX ст. на зміну інтригам, куртизанкам і потрійним агентам Епохи Відродження приходять професійні розвідники. За справу взялися молоді, добре навчені і жадібні до грошей фахівці. Вони добували будь-яку інформацію, їх не обходили норми моралі – аби тільки добре платили. Причому в шпигунство утягувалися не тільки платні агенти, але й дипломати та учені зі світовим ім'ям.
У кінці XIX ст. фірма «Дженерал Електрик», яку очолював Томас Едісон, уперше в історії стала використовувати вчених не тільки для наукової діяльності, але і як добувачів інформації.
Дуже ефективним було і японське шпигунство, що спирався на всебічну підтримку держави.
У післявоєнні роки Японія стала всіляко прагнути наздогнати передові країни. Японські розвідслужби у сукупності з передовими вченими, одні крадучи, інші вносячи корективи у виробництво, удосконалювали чуже так, що змогли запропонувати високоякісну продукцію за цінами набагато нижче ринкових.
Останнім часом до економічної розвідки й промислового шпигунства стали залучати фахівців різних професій. Більшим попитом користуються послуги юристів, які інструктують агентів із приводу законодавств тих країн, у які вони засилаються.
Що стосується вітчизняної економічної розвідки, то її офіційним днем народження вважається квітень 1921 р., коли було створене відділення комерційно-промислової розвідки у зв'язку з поновленням радянською Росією експортно-імпортних відносин із закордонними країнами.
Сьогодні в більшості розвинених країн світу витрати на економічну розвідку становлять більше 40% витрат всіх спецслужб, а пріоритети зміщаються з військово-політичної розвідки убік економічної. У більшості закордонних та у деяких вітчизняних ВНЗ, у навчальні плани включено більше 100 розгорнутих курсів з різних аспектів економічної розвідки.
7.2. Поняття і сутність економічної розвідки
Щодо сфер, що представляють інтерес для підприємства, можна розглянути економічну сферу, політичну, соціальну та військову сфери діяльності. Кожна з них у свою чергу підрозділяється на складові частини.
Економічна розвідка найбільш складна за своєю структурою. У її складі можна виділити промислову та комерційну розвідку.
Економічна розвідка розглядає всю інформацію, що забезпечує переваги конкурентові.
Отже, промислова розвідка має такі напрямки: науково-технічний; технологічний (найбільш ефективний напрямок на короткострокових етапах); напрям ресурсів.
Будь-яка база даних розвідки ділиться на дві частини:
- фактичні. Тут акумулюються дані поточного моніторингу й робляться висновки за станом підприємства на даний момент часу;
- стратегічна інформація. Тут здійснюється аналіз наявних даних, а також робляться прогнози щодо поведінки конкурентів, передумов проведення акцій на ринку й ін.
Керування будь-якою організацією включає як мінімум два рівні прийняття рішень: керування поточною діяльністю підприємства; керування стратегічним розвитком підприємства.
Результати ухвалення рішень з даних питань виявляються по-різному: поточні – у найближчий час, стратегічні – у майбутньому.
Необхідно відзначити, що характер інформації для кожного рівня ухвалення рішення буде значно розрізнятися.
У зв'язку із цим роботу економічної розвідки підприємства доцільно розділити на дві складові: стратегічна (макроекономічна), оперативно-тактична (мікроекономічна).
Таке планування розвіддіяльності необхідно для того, щоб у майбутньому не потонути в потоках інформації, яка накопичується.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.