Інформаційні процеси - це процеси, пов'язані з одержанням, зберіганням, обробкою і передачею інформації, тобто дії, виконувані з інформацією. У ході цих процесів може змінювати зміст інформації або форма її подання.
Для забезпечення інформаційного процесу необхідні: джерело інформації; канал зв’язку; споживач інформації.
Джерело передає (відправляє) інформацію, споживач одержує її. Передана інформація від джерела до приймача по каналу зв'язку.
Сьогодні саме інформація стає першочерговим товаром.
6.2. Джерела інформації
Доцільно класифікувати джерела інформації:
1. Щодо моральних норм і карного законодавства. Вони будуть складатися з:
- відкритих джерел, тобто тих, які є загальнодоступними. До них відносяться відомості, що публікуються у ЗМІ, брошури, рекламні проспекти та ін.
- частково відкритих джерел, які містять інформацію, недоступну для зовнішніх користувачів, але що не несе небезпеки для підприємства при її розкритті. До таких джерел можна віднести застарілі фінансові звіти, телефонний довідник внутрішніх номерів підприємства й ін.;
- закритих джерел, що містять інформацію, при розкритті якої підприємству загрожує значний збиток. Тут доречно згадати про реальні фінансові звіти, прогнози, дані про постачальників і ін.;
- комерційної таємниці. Розкриття даного виду інформації веде до кримінальної відповідальності для того, хто її розкрив і значних втрат для підприємства-власника. До таких джерел відносяться ноу-хау, інформації про нові розробки й ін.
2. Щодо її носія. Джерела діляться на: текстові; бази даних підприємства; зовнішні джерела; випадкові джерела; людей як носіїв інформації.
3. Щодо її безпеки:
- конфіденційність – доступність інформації тільки для певного кола осіб;
- цілісність – схоронність інформації у вихідному виді;
- автентичність – схоронність авторських прав.
4. Каналів її передачі:
- формальні – так звані офіційні канали;
- неформальні – неофіційні канали, а саме. бесіди в кафе, театрі, на вечірці.
6.3. Методи роботи з інформацією
1. Методи збирання інформації: легальний, напівлегальний, нелегальний.
2. Методи відбирання інформації.
3. Методи обробки інформації.
4. Методи шифрування і дешифрування інформації.
5. Методи аналізу інформації:
- накопичувальний. Полягає у постійному і безперервному нагромадженні інформації та її аналізі. Спричиняє більші витрати, але й показує кращі результати.
- метод ривка. Це разова міра. Полягає у відповіді замовникові на поставлене питання. Інформація надається у неопрацьованому вигляді. Великі витрати.
- метод максимального впровадження. Провадиться поглиблене вивчання й аналіз всіх джерел інформації. Застосовується тоді, коли супротивник максимально приховує інформацію і її практично неможливо одержати з легальних джерел;
- метод прогнозування. Використовується не самостійно, а в сукупності з перерахованими вище. Заснований на побудові прогнозів й альтернативних припущень.
Способи одержання інформації: за допомогою моніторингів; за допомогою зовнішніх агентур; за допомогою внутрішніх агентів підприємства; за допомогою спеціальних заходів; методами промислового шпигунства.
6.4. Методи і засоби захисту інформації
З підвищенням цінності інформації зростає і роль її захисту. Під захистом інформації ми будемо розуміти заходи заборони несанкціонованого доступу до інформації.
Створення системи інформаційної безпеки повинне ґрунтуватися на таких принципах:
- на основі принципу оптимального сполучення взаємозалежних властивостей різних факторів системи;
- на безупинному розвитку й удосконалення;
- на надійності;
- на доцільності в економічному плані.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.