- економічним, передбачає облік й охорону економічних інтересів підприємства у всіх його діях і взаєминах;
- інформаційним, припускає припинення витоку й охорону конфіденційної інформації;
- технологічним, припускає забезпечення захисту унікальності продукту, послуги або технології;
- організаційним, припускає відпрацьовування заходів щодо виключення завдання збитків підприємству шляхом розкрадання власності, інформації й ін.;
- фізичним - охорона, власності й персоналу, від розкрадання й іншого завдання збитків підприємству;
- психологічним, припускає комплекс заходів, спрямованих на ведення виховної роботи зі створення необхідного дружнього клімату на підприємстві.
Структура й склад підрозділу конкурентної розвідки визначаються такими факторами, як потенційний склад і структура загроз, а також фінансовим становищем підприємства.
На великих підприємствах організуються спеціальні відділи, що займаються конкурентною розвідкою. Вони нараховують сотні й навіть тисячі співробітників.
На середніх підприємствах можливий склад відділу чисельністю 10-15 чоловік.
У маленькій фірмі це може бути одна людина або послуги сторонніх спеціалізованих агентств.
Фахівці з конкурентної розвідки повинні мати знання у таких сферах:
- інформаційно-аналітична робота;
- методи розвідки й контррозвідки;
- оперативна робота;
- психологія;
- основи банківської справи;
- менеджмент;
- маркетинг;
- цивільне й карне право.
Захист інформації – це комплекс заходів, проведених власником інформації, із захисту своїх прав на володіння й використання інформації, створення умов, що обмежують її поширення і виключають несанкціонований доступ до неї. Це якщо говорити про закриті джерела. Тут існують спеціальні закони, патенти, ліцензії і т.д. Але частина інформації повинна надходити й у відкритих джерелах, саме з яких черпає її КР. Тут уже потрібно доводити необхідні відомості до споживача таким чином, щоб, з одного боку, зняти всі необхідні питання, а з іншого – не розкрити інформацію, що є конфіденційною.
Приховання інформації припускає таку зміну інформації у відкритому джерелі, при якій конкурент не може одержати й проаналізувати її з необхідною якістю, якої було б досить для одержання повного висновку про продукт.
Існує кілька методів захисту відкритої інформації, а саме:
1. Зміна інформаційного образу. Даний метод спрямований на утруднення одержання секретної інформації з відкритих джерел шляхом видалення частини інформації, видалення видимих зв'язків між елементами інформації, зміни частини інформації. Наприклад, при описанні властивостей продукту зазначити тільки загальні інгредієнти, упустивши кількість кожної складової й методику приготування, тобто технологію.
2. Дезінформація. При цьому методі реальний інформаційний образ змінюється. Йому привласнюються помилкові ознаки й технології виготовлення. Реальна версія практично не відрізняється від помилкової. Вона повинна передбачати комплекс заходів, розподілених за часом, спрямованих на імітацію ознак помилкового інформаційного образу. Найоптимальнішим варіантом тут буде сполучення помилкової і правдивої інформації. Причому правдива повинна легко перевірятися і її має бути набагато більше. Проводяться заходи щодо приховання від конкурентів конфіденційної інформації і спонукання конкурента до дій, які були б вигідні для нас. Прикладом тут можуть послужити дії приховання секретних об'єктів, коли ведеться видимість бурхливої діяльності в одному місці, коли реальні об'єкти знаходяться зовсім в іншому і маскуються під звичайні будинки. Перевагою цього методу є часовий фактор, коли виграється час, що необхідний конкурентові для перевірки відомостей, які підтвердити неможливо, тому що вони є помилковими. Недоліком методу можна вважати необхідність подачі інформації тільки одного формату і з декількох джерел, що досить складно здійснити.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.