Православні духовні цінності і розвиток бізнесу в Україні

3 Православні духовні цінності і розвиток бізнесу в Україні

Після закінчення атеїстичного періоду в житті нашої країни постало питання відродження традиційних духовних цінностей в суспільстві. Епоха Просвітництва, розвиток науково – технічного прогресу, події в царській Росії на межі ХІХ – ХХ століть та більшовицька ідеологія СРСР перервали велику духовну традицію українського народу, як і багатьох народів світу у ці ж часи.  Людська пихатість та самовпевненість, ніцшеанська ідея смерті Бога, переслідування віруючих в соціалістичному таборі приз­вели до відходу суспільства від тра­диційних духовних цінностей, до про­тистояння науки та релігії, світових війн, голодомору та інших катастрофічних подій XX століття. На межі тисячоліть  людство схаменулося, зрозумівши, що картина світу не вписується в ідею відсутності Абсолюту, що світ позбавлений Бога, котиться у моральну прірву і може самознищитися.

Новий акцент у проблемі відродження духовності викликаний складними процесами глобалізації в світі і європейським вибором України.

В Україні з 1990-х років відроджують­ся храми, монастирі, духовні семінарії, друкується велика кількість духовно-релігійної літератури, введено курс "Релігієзнавства" до програм вищих навчальних закладів, відкрито дитячі недільні парафіяльні церковні школи. Проводяться наукові конференції з пи­тань духовності. Але у цей же час масо­во з'являються іноземні протестантські місіонери, проповідники нетрадиційної релігійності, харизматичних культів, а традиційна православна церква Ук­раїни, розколота на три окремі частини, потерпає від міжконфесійних чвар, які вносять сумбур у свідомість українців, багато з яких ще не в змозі відрізнити істинну канонічну церкву від підробок.

Також слід визнати, що більш-менш швидкий перехід України на рей­ки ринкових відносин, від атеїстичного соціалізму до спроб побудови постіндустріального, постбуржуазного сус­пільства, з перехідною кризою і новими соціальними проблемами (бідність, без­робіття, низькі зарплати і пенсії, ін­фляція), навалою явищ низької масової культури, з жорсткою конкуренцією і головною підприємницькою ідеєю — отримання прибутку — лише усклад­нили відродження духовності в країні. Деякі прибічники загальнолюдських цінностей припускали, що саме "пра­вославні ченці зашкоджують їм стати банкірами" [15, с.3].

Дослідженням з цих проблем, на наш погляд, ще приділяються недостатня увага. Постали нові питання: чи є бізнес перешкодою християнський духовності українського підприємця; чи є непримиренними протиріччя між духовністю і господарюванням взагалі, в тому числі в сучасному світі? Що очікує духовність українця в період розвитку бізнесових структур, євроінтеграції, підготовки до вступу України у ВОТ, у НАТО? Що є “духовність світу” та “духовність поряд з бізнесом”?

Все вище сказане і зумовило вибір теми дослідження.

Проблема взаємовпливу духовності і господарського життя

Поняття духовності звичайно розгля­дають у двох розуміннях: широкому та вузькому. В широкому розумінні ду­ховність можна визначити як синонім шляхетності, інтелігентності, у тому числі ерудиції, гуманності. У вузькому розумінні духовність є основа світогляд­ної структури, яка формує поведінку особи, багато в чому зумовлена релі­гійністю людини. В сучасному світі опе­рувати поняттям духовності в 2-х аспек­тах треба обов'язково, вирішуючи питан­ня діяльності держави, юридичних та фізичних осіб. Практика показує, що між духовністю та щоденною діяльністю капіталістів часто існує велика прірва. Існує низка причин, які її поглиблюють:

а) спроба підприємця встояти в умо­вах жорстокої конкуренції;

б) високе оподаткування, яке приму­шує порушити норми моралі та права;

в) великі гроші, прибуток і статок частіше розбещують людину, руйнують її моральний устрій;

г) відсутність "щеплення від безду­ховності" в дитинстві або юнацтві як наслідок перерваної духовної традиції поколінь.

Від самого початку розвитку буржу­азних відносин, з появою бізнесу питан­ня духовності посідали далеко не ос­таннє місце. Протестанти, як одна з трь­ох гілок християнства, вважали, що зас­нували підприємницьку діяльність на Господній волі, пояснюючи її так: якщо у людини виходить його господарча діяльність, це говорить про те, що Бог благоволіє до неї, благословляє святим Духом. Багато істин, пов'язаних з ду­ховністю та етикою, прийшли до нас ще з давнини. Наприклад, стародавні ки­тайці вважали, що будь-яку ділову лю­дину, начальника потрібно поважати. Конфуціанство проповідує це і досі. У Японії існує Діловий кодекс, який діє поряд з Господарчим та Торгівельним та декларує, наприклад, правила "духов­ного господарювання" конкурентів. Ділові якості японців засновані на їх глибоких релігійно-культурних звича­ях. Так з давніх часів духовність безпо­середньо або опосередковано впливає на господарювання, на підприємництво.