"Повертаючись до майбутньої картини у холі суду, слід зазначити, що особливо ця остання картина просто вражає своєю глибиною. Давній спор про істину набуває сучасного значення. Серед античних осіб — люди у православному облачанні. Постають різні асоціації, відкориговані акценти: це перемога Православ'я над античним пантеоном богів, над античною філософією. Людство вже знає, де Путь, і Істина, і Життя"[13, с.7].
А якщо йдеться про "малу істину" конкретного господарського спору, то ця картина перед входом до зали правосуддя нагадує не так суддям, як позивачу і відповідачу — бізнесмену, керівнику фірми, а також усім свідкам і учасникам судового господарського процесу, що, крім цінностей бізнесу, є й інші, більш вагомі духовні цінності, є й інший — Найвищий Останній Суд... Чи впливатимуть такі ж почуття на бізнесменів, що сперечаються з-за грошей? Чи стануть вони духовнішими, чи замисляться про смисл буття? Дуже хочеться сподіватися, що буде саме так.
Роль православних духовних цінностей для українського народу в умовах сучасної глобалізації.
В умовах сучасної глобалізації проблема духовності набуває особливого значення. Глобалізація, як будь-яке складне явище, має позитивні та негативні аспекти. Багато досліджень з цих питань, зокрема з питань підприємництва, проводяться останнім часом [11, с.4]. Європейський вибір України теж передбачає поступове включення до глобалізаційних, цивілізаційних процесів.
Глобалізація, безумовно, впливає на стан духовності і роль церкви у суспільстві. Професор М. Забуга, професор, протоієрей, ректор Київської духовної академії і Семінарії, взагалі поставив питання про збереження національної ідентичності в умовах глобалізації. З розвитком науково-технічного прогресу люди почувались чимдалі самостійнішими. Однак катастрофічні події XX століття показали багатьом, що світ, позбавлений Бога, може скотитися в моральну прірву і сам себе знищити. Релігія не є чимось випадковим у людському житті, її корені в глибинній сутності людини. Тому ніхто зараз не прагне зовсім знищити релігію. Але деградація духовності, зокрема серед молоді, помічається в США і в країнах Західної Європи, особливо у Франції.
Професор Забуга вважає, що кожна нація, кожна громада, кожна окремо взята людина може вірити як завгодно і у що завгодно. Спираючись на цей, здавалося б, найдемократичніший погляд на свободу віросповідання, глобалісти можуть здійснювати свої завдання щодо релігійних структур. Тактичне завдання такого напрямку являє собою завуальовану боротьбу с християнськими духовно-моральними цінностями, а стратегічне — небачена трансформація традиційної культури і християнського благочестя; створення нової комп'ютерної імперії, що мала б певний контроль над усім життям людини [11, с.3].
Сьогодні Православна Церква вказує на негативні фактори глобалізаційної системи. Так, пан Забуга посилається на розділ 16.3 соціальної концепції Православної церкви, де міститься наступне побоювання щодо небезпеки глобалізаційної політики: "Особи, що стоять на чолі міжнародних економічних і фінансових структур, зосереджують у своїх руках величезну владу, не підконтрольну народам і навіть урядам, і не визнають ніяких меж... Часом вони не бажають рахуватися з традиціями й релігійними засадами народів, що втягуються у здійснення їхніх планів" [11, с.10]. Багато новітніх релігійних проповідників є місіонерами, що повинні приготувати грунт для духовної колонізації даного регіону. Православ'я найчастіше служило щитом для збереження національної цілісності окремих етносів.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.