Православні духовні цінності і розвиток бізнесу в Україні, страница 10

"Повертаючись до майбутньої карти­ни у холі суду, слід зазначити, що особ­ливо ця остання картина просто вражає своєю глибиною. Давній спор про істи­ну набуває сучасного значення. Серед античних осіб — люди у православному облачанні. Постають різні асоціації, відкориговані акценти: це перемога Православ'я над античним пантеоном богів, над античною філософією. Людство вже знає, де Путь, і Істина, і Життя"[13, с.7].

А якщо йдеться про "малу істину" конкретного господарського спору, то ця картина перед входом до зали право­суддя нагадує не так суддям, як позива­чу і відповідачу — бізнесмену, керівнику фірми, а також усім свідкам і учасникам судового господарського процесу, що, крім цінностей бізнесу, є й інші, більш вагомі духовні цінності, є й інший — Найвищий Останній Суд... Чи вплива­тимуть такі ж почуття на бізнесменів, що сперечаються з-за грошей? Чи ста­нуть вони духовнішими, чи замислять­ся про смисл буття? Дуже хочеться сподіватися, що буде саме так.

Роль православних духовних цінностей для українського народу в умовах сучасної глобалізації.

В умовах сучасної глобалізації проб­лема духовності набуває особливого значення. Глобалізація, як будь-яке складне явище, має позитивні та нега­тивні аспекти. Багато досліджень з цих питань, зокрема з питань підприємницт­ва, проводяться останнім часом [11, с.4]. Європейський вибір України теж перед­бачає поступове включення до глобалізаційних, цивілізаційних процесів.

Глобалізація, безумовно, впливає на стан духовності і роль церкви у суспільстві. Професор М. Забуга, про­фесор, протоієрей, ректор Київської ду­ховної академії і Семінарії, взагалі пос­тавив  питання  про   збереження національної ідентичності в умовах гло­балізації. З розвитком науково-техніч­ного прогресу люди почувались чим­далі самостійнішими. Однак катаст­рофічні події XX століття показали ба­гатьом, що світ, позбавлений Бога, може скотитися в моральну прірву і сам себе знищити. Релігія не є чимось випадко­вим у людському житті, її корені в гли­бинній сутності людини. Тому ніхто за­раз не прагне зовсім знищити релігію. Але деградація духовності, зокрема се­ред молоді, помічається в США і в країнах Західної Європи, особливо у Франції.

Професор Забуга вважає, що кожна нація, кожна громада, кожна окремо взята людина може вірити як завгодно і у що завгодно. Спираючись на цей, зда­валося б, найдемократичніший погляд на свободу віросповідання, глобалісти можуть здійснювати свої завдання що­до релігійних структур. Тактичне зав­дання такого напрямку являє собою за­вуальовану боротьбу с християнськими духовно-моральними цінностями, а стратегічне — небачена трансформація традиційної культури і християнського благочестя; створення нової комп'ютер­ної імперії, що мала б певний контроль над усім життям людини [11, с.3].

Сьогодні Православна Церква вказує на негативні фактори глобалізаційної системи. Так, пан Забуга посилається на розділ 16.3 соціальної концепції Пра­вославної церкви, де міститься наступ­не побоювання щодо небезпеки гло­балізаційної політики: "Особи, що сто­ять на чолі міжнародних економічних і фінансових структур, зосереджують у своїх руках величезну владу, не підконтрольну народам і навіть урядам, і не визнають ніяких меж... Часом вони не бажають рахуватися з традиціями й релігійними засадами народів, що втя­гуються у здійснення їхніх планів" [11, с.10]. Багато новітніх релігійних про­повідників є місіонерами, що повинні приготувати грунт для духовної ко­лонізації даного регіону. Православ'я найчастіше служило щитом для збере­ження національної цілісності окремих етносів.