Православні духовні цінності і розвиток бізнесу в Україні, страница 3

І так було з перших роківіснуванняхристиянізованої України-Русі.

Хрещення Русі, розпочате 988 року, призвело до піднесення культури й ду­ховності в суспільстві. Читаємо у вступній статті до книги " Как была крещена Русь" (мовою оригіналу): "С введением христианства укрепляются международные связи Киевской Руси, она равноправным партнером входит в число государств христианской Европы, начинает широко черпать из общего для всей Европы источника культуры... На Русь приходит общеславянская кириллическая письменность... Здесь истоки ... литературы, профессиональной архитектуры, живописи, музыкального искусства" [15, с. 6]. Водночас, як зазна­чає Микола Аркас,” за Володимира... чимала торгівля у Києві та по Дніпрі приваблювала до Києва ... багато усяко­го народу... Через це усе Київ...став дуже ширитись і багатіти" [4, с. 84]. Як бачи­мо, торгівля та багатство з перших кроків молодої християнської держави не вплинули на погіршення духовності в суспільстві, а навпаки.

У своїй статті О. Золотарьова зазна­чає: "За невивчених до кінця причин, після прийняття християнства аж до атеїстичного радянського періоду ук­раїнська ментальність не давала можли­вості страшним проявам бездуховності, як то було за часів Петра І у Росії або імператора Михайла у Візантії, при яко­му сталося хрещення Аскольда. Мож­ливо, ці питання ще найдуть своїх дослідників" [13 с.2].

Що очікує духовність у XXI столітті за умови розквіту бізнесу та гло­балізації економіки? Відомий бра­зильський письменник, Пауло Коельо так охарактеризував духовність у май­бутньому світової спільноті: " Трудно давать предсказания... Многое будет зависеть от того, решатся ли люди предпринять серьезный и последовательный духовный поиск. Как сказал Мальро [франц. письменник (1901-1976)], будущий век или будет духовным, или его не будет. Другие говорят, что это будет женский век. Иначе существует опасность того, что взорвется бомба фундаментализма... Многие думают, что это техника лишила нас человечности... Технические и научные открытия... — это часть пути человечества. Ведь они облегчают ему работу, делают ее удобнее. Главное, что ми не превращались в богов и умели пользоваться ими пра­вильно — как инструментами, которые облегчают нам жизнь" [3, с.114 — 115, 118]. Інакше кажучи, людина може лю­бити Бога й ближнього свого, виконую­чи християнські заповіді, у будь-який час; зовнішні обставини, за великим ра­хунком, не можуть зашкодити внут­рішньому вибору особи, якщо вона дійс­но прагне духовності.

З точки зору протестантизму, віруюча людина розуміє гріховність своєї при­роди. Її молитва має бути підтвердже­ною сумлінним виконанням своїх світських обов'язків, бо, мовляв, за сту­пенем такої сумлінності Бог судить про міцність віри та бажання знайти спа­сіння. М. Вебер показав, що протестан­тизм розглядає світську, у т.ч. госпо­дарську, діяльність людини з позицій релігійного покликання. У це поняття вкладено такий зміст: виконання люди­ною свого обов'язку в межах своєї світсь­кої діяльності є найвищим завданням релігійно-морального життя. Таким чи­ном, усі сфери життєдіяльності людини отримують релігійне значення і розгля­даються  як  різноманітні  форми служіння Богу [8, с.4]. Православна віра трактує діяльність і працю інакше, та вона дає можливість кожній особі сподіватися на спасіння, не зважаючи на протестантське визнання "обраних", але на спасіння не власною вірою, а милістю Божою. А це, мабуть, вимагає ще більше духовних зусиль та добрих справ від православного віруючого.

Духовність і мораль сучасного суспільства