(1.8.2)
(1.8.3)
(1.8.4)
Як бачимо з (1.8.2) - (1.8.4), складові поля є гармонічними функціями координат x та z і від координати y не залежать. Множники, які передують гармонічним функціям мають розмірності відповідних складових поля і відображають їх амплітудні значення. Ввівши позначення:
вирази для миттєвих значень складових поля хвилі перепишемо у такому вигляді:
(1.8.5)
(1.8.6)
(1.8.7)
Рисунок 1.8.1
Рисунок 1.8.2
Рисунок 1.8.3
Рисунок 1.8.4
На рис.1.8.1а зображено еп’юру залежності складової від координати х. На рис.1.8.1б – розташування та характер її залежності від координати х та z. На рис.1.8.1в – еп’юру залежності складової від координати z.
На рис.1.8.2 зображені еп’юри залежності від координати х(а), координати z(в) та розташування у хвилеводі.
На рис.1.8.3 показано розташування складової у хвилеводі (б) та еп’юру залежності її від координати х.
На рис.1.8.4 показана структура поля (картина поля) хвилі у поперечному (а) та повздовжньому перерізах прямокутного хвилеводу.
Оскільки повздовжнє хвильове число
і т.д., що і видно з рис.1.8.1б і в.
Відповідно:
і т.д., (див. рис.1.8.2б і в)
Максимумів і нулів поперечна складова досягає при таких самих значеннях, що і поперечна складова .
Аналогічно можуть бути визначені аналітичні вирази для строгої побудови картин поля будь-яких типів хвиль, які можуть існувати у прямокутному хвилеводі.
1.9 Нестрога методика побудови картин поля та у прямокутному хвилеводі.
Ця методика побудови картин поля носить нестрогий, а скоріше мнемонічний характер і будується на таких відомих положеннях:
1) у хвиль електричного типу магнітне поле розташоване тільки у поперечній площині; ці хвилі мають повздовжну складову , орієнтовану вздовж хвилеводу;
2) у хвиль магнітного типу електричне поле розташоване тільки у поперечній площині; ці хвилі мають повздовжну складову , орієнтовану вздовж хвилеводу;
3) біля поверхні ідеального металу не існує тангенціальна складова електричного поля; електричні силові лінії є перпендикулярними (нормальними) до поверхні металу;
4) магнітні силові лінії є замкнутими і підходять тангенціально до металу;
5) магнітні та електричні силові лінії у будь-якій точці поля є взаємно – перпендикулярними;
6) індекс m у типі хвилі показує кількість напівхвиль, що розміщуються між стінками хвилеводу у напрямку осі ОХ;
7) індекс n у типі хвилі показує кількість напівхвиль, що розміщуються між стінками хвилеводу у напрямку осі ОY.
Користуючись цими положеннями побудуємо картину поля хвилі у прямокутному хвилеводі. Оскільки магнітні хвилі мають лише поперечні складові електричного поля, тобто вони у поперечному перетині хвилеводу зображаються у натуральну величину, слід починати побудову саме з цієї проекції.
У хвилі є лише одна електрична складова , яка вздовж сторони а утворює одну напівхвилю, залишаючись перпендикулярною до верхньої і нижньої стінок хвилеводу. Згідно з граничними умовами, вектор має дорівнювати нулю при та , а, отже, буде мати максимальне значення посередині при (рис.1.9.1).
Рисунок 1.9.1
Вздовж напрямку OY (вздовж сторони b) вектор залишається незмінним. У цьому ж перетині хвилеводу будемо бачити і складову поля , яка має бути перпендикулярною до (горизонтальною). Магнітні складові поля будемо зображати штриховими лініями. Оскільки досліджувальна хвиля є магнітною, вона має ще й повздовжню складову , у яку плавно має перейти поперечна складова і утворити разом замкнуту лінію. Цей перехід з утворенням замкнутої лінії магнітного поля зображено на рис. 1.8.4б та рис. 1.9.1б.
Рисунок 1.9.2
На рис. 1.9.2 показані картини полів декількох хвиль з малими значеннями індексів m та n: . Нагадаємо, що починати побудову картини поля будь-якої хвилі слід з поперечного перетину і для силових ліній тих складових, які є лише поперечними. Тобто для хвиль починають з вектора , для - з вектора .
Рисунок 1.9.3
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.