Для посилення конкурентоспроможності організацій:
По-перше, необхідно здійснювати постійний інформаційний аналіз діяльності інших суб'єктів освітніх послуг.
По-друге, варто звертати увагу на особливості діяльності закордонних освітніх закладів, слідкувати за новітніми розробками.
По-третє, проведення систематичних семінарів, дискусій, бесід допоможе виробити найефективніший план дій, уникнути помилок, сформувати позитивний соціально-психологічний клімат.
По-четверте, необхідно здійснювати стратегічний аналіз переваг вищого навчального закладу у порівнянні з конкурентами.
По-п'яте, потрібно займатися вивченням запитів та потреб споживачів освітніх послуг задля впровадження актуальних напрямів підготовки.
По-шосте, встановлення зв'язків із науково-дослідними установами, участь у спільних дослідженнях допоможе підвищити статус освітньої організації, дасть змогу розширити власний науковий потенціал.
По-сьоме, варто активно впроваджувати лише ті зміни, які у майбутньому даватимуть ефективні результати (щоб зміни не відбувалися лише заради самих змін).
Задля посилення іміджу, покращання конкурентоспроможності освітні організації зобов'язані:
- постійно враховувати зміни, що відбуваються у соціумі, здійснювати їх систематичний аналіз та всебічний розгляд;
- швидко адаптуватися до інноваційних форм та методів діяльності, інформаційних та освітніх технологій;
- покращувати соціально-психологічний клімат у педагогічному колективі;
- враховувати потреби та запити працівників і користувачів освітніх послуг;
- здійснювати функціонування на засадах гуманізму, демократії.
Задля забезпечення конкурентоспроможності освітніх організацій необхідно здійснювати такі інноваційні зміни:
- впроваджувати новітні соціальні технології, спрямовані на покращення якості надаваних послуг;
- застосовувати нові методи та форми діяльності.
Напрями підвищення конкурентоспроможності організацій. По-перше, на усіх етапах введення змін необхідно вдосконалювати зв'язки із зовнішнім середовищем, здійснювати моніторинг основних показників функціонування організацій. По-друге, варто досліджувати потреби та запити суспільства, прогнозувати зміни параметрів ринку освітніх послуг. По-третє, слід удосконалювати організацію інноваційної діяльності, створювати окремі мікрогрупи з метою швидшої розробки нових інноваційних технологій і подальшого їх упровадження. По-четверте, здійснювати аналіз організаційних і соціально-економічних чинників функціонування освітніх закладів з метою введення найбільш актуальних та необхідних змін.
Вагомий вплив на посилення конкурентоспроможності вищих навчальних закладів має і розвиток власної матеріально-технічної бази, фонду бібліотеки, що дає змогу якісніше проводити наукові дослідження, ефективно здійснювати навчально-виховний процес. Кожен напрям підвищення конкурентоспроможності освітнього закладу передбачає розробку цілей і шляхів їх досягнення з конкретних інноваційних проектів.
Стратегія підвищення конкурентоспроможності освітніх організацій полягає у:
- забезпеченні конкурентоздатності фахівців на регіональному, загальнодержавному та міжнародному рівнях;
- посиленні іміджу організацій завдяки їх визнанню у суспільстві, отриманим дипломам, призам;
- участі науково-педагогічних працівників у міжнародних конкурсах, виставках, конференціях;
- залученні висококваліфікованих кадрів до здійснення освітніх функцій;
- покращанні показників функціонування організацій у порівнянні з попередніми періодами;
- забезпеченні ефективної взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу;
- впровадженні нових підходів, принципів, методів і технологій діяльності;
- здатності до залучення усіх потенційних резервів з метою покращання функціонування закладу.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.