Надання невідкладної допомоги при коматозних станах на догоспітальному етапі (Практичні рекомендації), страница 11

 ПОКАЗАННЯ  ДО ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ.

Кома служить абсолютним показанням  до госпіталізації, відмова від якої можлива лише при діагностиці агонального стану.

  НАЙБІЛЬШ   ЧАСТІ ПОМИЛКИ, ЩО ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ

Найтиповіші помилки при наданні  догоспітальної   допомоги хворим, які  знаходяться в коматозному стані, обумовлені: невідповідністю матеріального забезпечення бригад "швидкої допомоги" сучасним вимогам і недостатнім знайомством персоналу "швидкої допомоги" з цими вимогами. Найчастіші помилки на догоспітальному  етапі взагалі і при комах зокрема пов'язані з корекцією артеріальної гіпертензії. Як правило вона проводиться внутрішньом'язовим (!) введенням сульфату магнію, рідше - дібазолу, який завжди комбінується з не показаним в цих випадках папаверіном; використовуються небезпечні клофелін і пентамін, причому нерідко в комбінації з іншими гіпотензивними препаратами, що нерідко приводить до надмірного зниження АТ. Найвживаніший розчин для інфузійної терапії - ізотонічний розчин натрію хлориду, рідше - 5% розчин глюкози, що йде в збиток колоїдним розчинам. Украй рідко здійснюється діагностичне введення 40% розчину глюкози, обов'язкове при наданні допомоги коматозним хворим; при цьому ні в одному випадку призначенню концентрованої глюкози не передує введення тіаміну. У зв'язку з відсутністю можливості на догоспітальному   етапі не проводиться визначення глікемії і кетонурі. Лише в деяких   випадках встановлюється катетер в периферійну вену, що не дозволяє всерйоз відноситься до "інфузійної терапії", що проводиться. Перед інтубацією трахеї не проводиться премедикація атропіном. Украй рідко виконується киснетерапія. Дози ряду препаратів лімітуються їх кількістю і для налоксону  рідко перевищували 0,4 міліграм, а для пірацетаму - 2 гр. Причому останній вводився у хворих з  вираженою загальномозковою симптоматикою, тобто тоді, коли він протипоказаний. При терапії набряку мозку дуже активно використовується фуросемід і практично ніколи - осмотичні діуретики. Досить  часто в цілях  терапії і профілактики набряку мозку застосовуються глюкокортикоїди, проте перевага віддається преднізолону, а не препаратові   вибору - дексаметазонові. Нерідко використовуються лікарські препарати, протипоказані при коматозних станах: засоби, стимулюючі ЦНС (дихальні аналептики  кордіамін і сульфокамфокаїн, а також психостимулятор кофеїн, причому нерідко сумісно), пригнічуючі активність ЦНС (реланіум, фентаніл з дроперідолом і дімедрол). Істотною помилкою є   недостатньо детальне обстеження хворих, що проводиться: неможливо провести повноцінну диференційну діагностику, оцінити тяжкість стану, прогноз і визначити тактику лікування без інформації про частоту дихань, ЧСС або АТ. Дуже часто не реєструється ЕКГ. Грубою помилкою є відмова від госпіталізації коматозних хворих, що спостерігається дуже часто.Якщо лікування починається до прибуття бригади "швидкої допомоги", то найчастіше використовуються не показані засоби: дихальні аналептики і психостимулятори (сульфокамфокаїн, кордіамін, кофеїн), клофелін, дроперідол і серцеві глікозиди.