Надання невідкладної допомоги при коматозних станах на догоспітальному етапі (Практичні рекомендації), страница 10

7. Екламптична   кома. Болюсне  введення 3750 мг магнію сульфату протягом 15 хвилин, при збереженні судомного синдрому - діазепам болюсно по 5 міліграм до його припинення ; краплинне введення розчину Рінгера із швидкістю 125-150 мл/г, декстрану40 (реополіглюкіну) 100 мл/г.

8. Гіпертермічна кома (тепловий удар).Охолоджування (див. вище), нормалізація зовнішнього дихання (див. вище), інфузія 0,9% розчину натрію хлориду з початковою швидкістю 1-1,5 л в годину, гідрокортизон до 125 міліграм.

9. Гіпокортікоїдна (наднирковозалозна) кома. Болюсне  введення 40% розчину глюкози і тіаміну (див. вище), гідрокортизон 125 міліграм, інфузія 0,9% розчину натрію хлориду (з додаванням 40% розчину глюкози з розрахунку 60 мл на 500 мл розчину з урахуванням вже введеної болюсно кількості) з початковою швидкістю 1-1,5 л за  годину під контролем частоти дихань, ЧСС, АТ і аускультативної картини легенів.

ЗАХОДИ,  НЕПРИПУСТИМІ    ПРИ  КОМАТОЗНИХ  СТАНАХ

При будь-якому коматозному стані незалежно від глибини церебральної недостатності  використання  засобів, пригнічуючих ЦНС (наркотичних анальгетиків, нейролептиків, транквілізаторів)  небезпечне підсиленням  тяжкості стану;( виняток становлять коми з судомним синдромом, при якому показаний діазепам).                                Кома  є протипоказанням до використання   засобів із стимулюючою дією (психостимуляторів, дихальних аналептиків); виключення складає дихальний аналептик бемегрід, який як специфічний антидот показаний при отруєнні барбітуратами.                                                        Ноотропні препарати (пірацетам) протипоказані при порушеннях свідомості глибше поверхневого сопору.                                                               На догоспітальному  етапі заборонене проведення ісулінотерапії.

АЛГОРИТМ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ   В КОМАТОЗНОМУ СТАНІ

Порушення дихання

Відновлення прохідності дихальних шляхів. ШВЛ через маску або інтубаційну трубку (після премедикації атропіном). Інгаляція кисню.

Порушення гемодинаміки

Зниження АТ до рівня, що перевищує звичний на 15-20 мм рт. ст. (магнію сульфат, дібазол або еуфіллін. Відновлення адекватного ритму серця.

Підозра на травму

Іммобілізація шийного відділу хребта.

Діагностика і боротьба з гіпоглікемією

Болюсне введення 20-40 мл 40% р-ну глюкози з попереднім обов'язковим введенням 100 мг.  тіаміну.

Інтоксикація

Промивання шлунку через зонд з введенням сорбенту. Обмивання шкіри і слизистих водою.

Підозра на інтоксикацію наркотиками, різко звужені  зіниці, ЧДД < 10 за хв...

В/в або ендотрахеальне  введення 0,4-0,8 мг налоксону.

Підозра на інтоксикацію бензодіазепінами

Болюсне  введення 0,2 мг флумазенілу з можливим додатковим введенням 0,1 мг до загальної дози 1 мг

Боротьба з внутрічерепною гіпертензією і набряком мозку

Інфузія маннітолу (за відсутності протипоказань) 2 г/кг за 10-20 хв  з подальшим введенням 40 мг фуросеміду. Обмеження введення гіпотонічних і ізотонічних розчинів. ШВЛ в режимі гіпервентиляції (як терапія відчаю).

Нейропротекція і підвищення рівня  свідомості

При превалюванні вогнищевої  симптоматики, над загальномозковою, - пірацетам 6-12 г в/в. . При порушеннях свідомості до рівня поверхневої коми - гліцин 1 г з/л або за щоку, мексидол 200-300 міліграм в/в. При будь-якому рівні порушення свідомості - семакс 3 міліграм інтраназально.

Симптоматична терапія

Нормалізація температури тіла (зігрівання без грілок або фізична і фармакологічна гіпотермія).  Припинення  блювоти (церукал, реглан).

У всіх випадках

Реєстрація ЕКГ.

Після проведення диференційної діагностики і встановлення варіанту коми

Диференційована терапія.