Аналіз структури витрат по елементах по їх питомій вазі в собівартості дозволяє зробити висно-вок про те, що підприємство в 1999 році в порівнянні з 1998 роком зменшило питому вагу матеріаль-них витрат в структурі фактичних витрат на 14,56% і збільшило питому вагу заробітної плати в загаль-ному об'ємі собівартості на 7,74%. Збільшилася питома вага інших витрат на 4,35% і в 1999 році ста-новила 9,22% в порівнянні з 4,87% в 1998, збільшилася питома вага в структурі фактичних витрат від-рахувань на соціальні заходи на 2,76%, поменшала на 0,29% питома вага амортизації основних фондів в загальному об'ємі собівартості в порівнянні з базовим 1998 роком. Далі треба відзначити: матеріаль-ні витрати в 1999 році скоротилися на 57% (зменшили собівартість на 28,26%); витрати на заробітну плату скоротилися на 18,12% (зменшили собівартість на 4,06%); відрахування на соціальні заходи поменшали на 17,13% (зменшили собівартість на 1,31%); амортизація основних фондів скоротилася на 40,26% (зменшила собівартість на 6,25%); в протилежність загальному зменшенню інші витрати збіль-шилися на 15,72% (збільшили собівартість на 0,76%). Загальне зменшення собівартості становило 39,12%. Виходячи з аналізу, лише темп скорочення матеріальних витрат і амортизації основних фондів хоч якось відповідає темпу скорочення обсягу фактично випущеної продукції. По інших елементах собівартості до цієї відповідності далеко. Тому потрібно підприємству скоротити інші витрати, зменшити витрати на заробітну плату, що також скоротить відрахування на соціальні заходи.
Оскільки знизився обсяг фактично випущеної продукції, знизилася і собівартість її випуску. Так в 1998 році вона становила 1481 тис.грн, а у 1999 відповідно 901,7 тис.грн, зниження собівартості ста-новило 39,12%. Очевидно, що темп зниження обсягу фактично випущеної продукції перевищує темп зниження витрат на її виготовлення, що говорить про погіршення розрахункового показника - рівня витрат на виробництво 1 тис.грн продукції. У 1998 році він становив 1,469 тис.грн, а у 1999 відповід-но 2,411 тис.грн на 1 тис.грн фактично випущеної продукції. Це говорить про збиткову діяльність підприємства. Темп зниження собівартості нижчий за темпи зниження обсягу продукції за рахунок змін в структурі собівартості. Крім аналізу собівартості по елементах використовується аналіз по статтям витрат (таблиця 1.14). А саме собівартість продукції поділяється на прямі та накладні витрати. Аналіз собівартості по статтях показує: вартість матеріалів скоротилася на 61,11% (зменшила собівартість на 25,41%); скоротилася основна зарплата робітників на 27,19% (зменшила собівартість на 2,12%); поменшали витрати на експлуатацію машин і механізмів на 37,18% (зменшили собівартість на 7,2%) – в сумі прямі витрати скоротилися на 50,52% (зменшили собівартість на 34,73%); накладні витрати скоротилися на 14,04% (зменшили собівартість на 4,39%). І постатейний аналіз говорить про те, що темп скорочення витрат на матеріали лише на 1,8 % менше темпу скорочення обсягу фактично випущеної продукції (при цьому матеріалоємкість збільшилася на 4,75%, склала в 1999 році 0,640 тис.грн на 1 тис.грн випущеної продукції, в порівнянні з 0,611 тис.грн, в 1998 році), а темпи зниження накладних витрат і витрат на основну зарплату робітників відповідно в 1,7 і 1,3 рази нижчі. Аналіз структури витрат по статтям по їх питомій вазі в собівартості дозволяє зробити висновок про те, що на підприємстві в 1999 році в порівнянні з 1998 роком зменшилася питома вага прямих витрат на 12,88%, на цю ж величину збільшилася питома вага накладних витрат. В структурі прямих затрат збільшилася питома вага основної заробітної плати на 1,53 % та витрат на експлуатацію машин та механізмів на 0,61%, при цьому питома вага матеріалів в загальному об'ємі собівартості зменшилася на 15,02%.
1.7 Аналіз прибутку і рентабельності
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.