Досліждення процесу випарювання гідроокису калію, аналіз його виробництва, страница 4

Gн – продуктивність по раствору, кг/с;

W – продуктивність по випареній воді, кг/с;

н – початковий номер корпусу;

i = 1,2..n – номер корпусу установки.

2.1.1 Температури кипіння речовини

Температура кипіння речовини в корпусах tікіп знаходимо як суму температур гріючого пару наступного корпусу tі+1 та температурних витрат:

                                              ,                         (2.4)

де  – температурна, гідростатична та гідравлічна депресії, К.

Для того, щоб знайти температуру гріючого пара приймемо, що перепад тиску на апараті розподіляється між корпусами наступним чином:

МПа

МПа

МПа

МПа

За тиском гріючого пара знаходимо його температуру та теплоту пароутворення у корпусах, які наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Температури та теплоти пароутворення

Тиск, МПа

Температура, °С

Теплота пароутворення, кДж/кг

2.1.2 Знаходимо температурні втрати

Температурні втрати у випарному апараті обумовлені температурною, гідростатичною та гідродинамічною депресіями.

1) Гідродинамічна депресія викликана втратою тиску пара на преодоління гідравлічних опорів тертя та місцевих опорів паропроводів при переході з корпусу до корпусу. Зазвичай їх приймають у розрахунках ΔГ = 1,0 – 1,5 °С на корпус. Приймемо ΔГ = 1,0  С. Звідси,температури вторинних парів рівні:

                                  ºС                    (2.5)

                                 ºС                   (2.6)

                                   ºС                     (2.7)

Сума гідродинамічних депресій:

                                  °С(2.8)

За температурами вторинних парів знаходимо їх тиски та теплоти пароутворення, які приведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Тиск та теплоти пароутворення

Тиск, МПа

Температура,°С

Теплота пароутворення, кДж/кг

Pвп1=0,2788

tвп1=131

rвп1=2176,2

Pвп2=0,0983

tвп2=99,1

rвп2=2262,86

Pвп3=0,021

tвп3=61

rвп3=2354,6

2) Гідростатична депресія Δгс обумовлюється наявністю гідростатичного ефекту, який заключається в тому, що завдяки гідростатичному тиску стовпа рідини в трубах випарного апарату температура кипіння розчину по висоті труб не однакова. Величина Δгс знаходиться як різниця температури кипіння у середньому слою труб tк ср та температури вторинного пару (tвп):

                                                                                            (2.9)

Для того, щоб знайти tк ср треба знайти тиск у середньому слою Pср та за цим тиском знайти температуру у середньому слою. Густина парорідниної емульсії в трубах при пузирковому режимі кипіння приймається рівній половині густини речовини.

Тиск у середньому перетині кип’ятильних труб:

                                               (2.10)

Для вибору значення Н треба визначити поверхність теплопередачі випарного апарату. При кипінні водних речовин можливо прийняти удільну теплову загрузку апаратів з естевим циркулюванням

Для нашого проекту беремо q = 22000 Вт/м2

                                   (2.11)

Вибираємо по ГОСТ 11987-81 поверхність апарата, діаметр і довжину труб гріючого пара.

Н = 4000 мм, F = 100 м2 і діаметр труб d = 38×2 мм

Тиск у середньому слою кип’ятильних труб корпусів:

МПа

МПа

МПа

Цим тискам зіставляються наступні температури кипіння та теплоти пароутворення наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 – Температури кипіння та теплоти пароутворення

Тиск, МПа

Температура, °С

Теплота пароутворення, кДж/кг

P1ср=0,2917

t1ср=132,5

r1ср=2172

P2ср=0,1089

t2ср=101,94

r2ср=2255,2

P3ср=0,031

t3ср=70,1

r3ср=2332,76

Знаходимо гідростатичну депресію по корпусам:

                              ºС               (2.12)

                          ºС           (2.13)