Забезпечення заходів і дій в межах Єдиної державної системи цивільного захисту, страница 5

Причинами виникнення на території досліджуваного об'єкта надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру можуть бути протиправні дії терористичного і антиконституційного спрямування: збройні напади, захоплення і утримання об'єкта; напад, замах на членів екіпажу повітряного або швидкісного морського (річкового) суд­на; викрадення, знищення таких суден, захоплення заручників з числа членів екіпажу або пасажирів; установлення вибухового пристрою; ви­крадення вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових матеріалів, радіоактивних речовин, небезпечних хімічних речовин тощо.

При цьому на елементи об'єктів економіки можуть впливати такі первинні уражальні чинники; ударна хвиля (у повітрі, в ґрунті, у воді); теплове випромінювання вибухів і теплове випромінювання пожеж; радіоактивне забруднення (місцевості, повітря, водоймищ, об'єктів тощо); хімічне забруднення небезпечними хімічними речовинами (місцевості, повітря, водоймищ, об'єктів тощо); бактеріологічне зара­ження та ін.

Вплив частини зазначених первинних уражальних чинників на елементи об'єктів може викликати виникнення вторинних уражальних чинників (наприклад, виникнення ударної хвилі внаслідок вибухів газоповітряних сумішей при пошкодженні посудин з горючими газами або легкоспалахуючими рідинами; виникнення теплового випромінювання при пожежах; виникнення забруднення радіоактивними речовинами або небезпечними хімічними речовинами при пошкодженні радіаційно та хімічно небезпечних елементів об'єктів тощо).

Визначивши найбільш вірогідні для даного об'єкта причини виник­нення надзвичайних ситуацій, група керівника дослідження та група відділу з НС і ЦЗН об'єкта розробляють для кожної з цих причин сценарії можливого розвитку відповідних надзвичайних ситуацій. Роз­роблення кожного з цих сценаріїв базується на виявленні й оцінці очікуваної інженерної обстановки, очікуваної пожежної обстановки, очікуваної радіаційної обстановки і очікуваної хімічної обстановки, що можуть виникнути на території об'єкта при реалізації кожної з вірогідних для нього надзвичайних ситуацій, з урахуванням:, району розташування об'єкта економіки (характер, структура, тип забудови території підприємств, елементи яких можуть бути джерелами вторинних ура­жальних чинників (наприклад, гідровузли, об'єкти хімічної промисловості тощо)); природних умов прилеглої місцевості (наприклад, рельєф місцевості, можливі джерела ландшафтних і лісних пожеж, можливі джерела катастрофічних повеней, наявність мережі транспортних доріг тощо);  метеорологічних умов (наприклад,  кількість і розподілення опадів протягом року, напрям пануючих вітрів тощо); характеру ґрунту, глибини залягання підґрунтових вод тощо); характеру внутрішнього пла­нування та забудови території досліджуваного об'єкта (наприклад, визначається вплив щільності й типу забудови на можливість виникнен­ня завалів входів у захисні споруди та проїздів між будинками, на можливість виникнення та розповсюдження пожеж; вірогідних джерел вторинних уражальних чинників (резервуари з горючими газами та лег­козаймистими рідинами, резервуари з небезпечними хімічними речови­нами, вибухонебезпечні установки й склади з вибухонебезпечними ре­човинами та ін.)); складу і особливостей виконання систем енергозабез­печення та комунально-енергетичних мереж (наприклад, визначають залежність роботи об'єкта економіки від зовнішніх джерел енергопоста­чання та характеризують внутрішні джерела енергопостачання; необхідного мінімуму електроенергії, газу, води, пари, стиснутого повітря й інших видів енергопостачання для роботи об'єкта у період надзвичайних ситуацій; місць розташування та довжини ділянок кому­нально-енергетичних мереж різних типів конструктивного виконання (на­земних, у траншеях, на естакадах, на стінах будівель), а також їхньої забезпеченості автоматичними пристроями дистанційного відімкнення; ступеня захисту споруд системи водопостачання від радіоактивного, хімічного та бактеріологічного зараження (забруднення); надійності функціонування системи пожежогасіння); особливостей технологічних процесів (наприклад, визначається здатність існуючого виробництва в короткий термін змінити технологічний процес, частково припинити виробництво продукції, перейти на технологічні процеси для виробниц­тва нової продукції; характеристики верстатів і технологічного облад­нання, а також унікального і особливо коштовного обладнання; насиченості виробництва апаратурою керування та контрольно-вимірювальними приладами; можливості автономної роботи окремих робочих місць, ділянок, цехів, виробництв (з метою обґрунтування мінімально необхідного запасу комплектуючих виробів і матеріалів); необхідного мінімуму запасів і місця зберігання небезпечних хімічних речовин, вибухонебезпечних і пожежонебезпечних речовин; можливості негайної безаварійної зупинки виробництва); виробничих зв'язків з по­стачальниками та споживачами (наприклад, дається коротка характери­стика роботи системи матеріально-технічного постачання у звичайних умовах і можливих змін її роботи в період надзвичайних ситуацій (у тому числі при переході на випуск нової продукції); ступеня залежності вироб­ництва від постачальників (виявляються найбільш важливі постачальни­ки сировини, деталей, комплектуючих виробів); наявності та запланова­них запасів (кількість, номенклатура), а також можливого терміну про­довження роботи без постачання; можливих способів поповнення запасів до норми, надійності їх зберігання та підвезення в період над­звичайних ситуацій; можливості реалізації готової продукції, а також способів її зберігання в період надзвичайних ситуацій; складу і особливостей виконання систем управління виробництвом, силами та засобами цивільного захисту (наприклад, оцінюється стан пунктів управління, сис­тем зв'язку і оповіщення на об'єкті та в заміської зоні; надійності систем управління виробництвом, силами та засобами цивільного захисту, наявності дублюючих засобів зв'язку; укомплектованості, підготовки та розстановки керівного складу в усіх підрозділах об'єкта; джерел попов­нення робочої сили, можливості взаємозамінності керівного складу об'єкта); ступеня підготовки об'єкта економіки до поновлення виробниц­тва після та в процесі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (наприк­лад, визначається підготовленість виробничого персоналу об'єкта до проведення відновлювальних робіт, наявність запасів матеріалів, облад­нання, запасних деталей, агрегатів, вузлів технологічного обладнання; підготовленість до проведення відновлювальних робіт ремонтних і будівельних підрозділів об'єкта).