Забезпечення заходів і дій в межах Єдиної державної системи цивільного захисту, страница 12

Оцінка фізичної стійкості елементів промислового об'єкта до впливу проникної радіації, радіоактивного зараження та (або) радіоактивного забруднення. Стійкість роботи конкретного елемента промислового об'єкта у надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з дією проникної радіації та радіоактивного зараження від ядерних вибухів та (або) радіоактивного забруднення внаслідок аварій на ядерно-енергетичних об'єктах, визначається: надійністю захисту виробничого персоналу цього елемента; захисними властивостями будівлі та захис­них споруд досліджуваного елемента; опороздатністю технологічного обладнання, комунально-енергетичних і технологічних мереж та інших складових частин елемента до впливу проникної радіації, радіоактивного зараження та (або) радіоактивного забруднення.

Вплив проникної радіації, радіоактивного зараження та (або) радіоактивного забруднення на осіб виробничого персоналу може при­звести до захворювання цих людей гострою променевою хворобою (першого, другого, третього або четвертого ступенів) або хронічною променевою хворобою. Надійність та ефективність захисту виробничого персоналу від впливу зазначених уражальних чинників можна забезпечи­ти такими основними способами: завчасною евакуацією виробничого персоналу непрацюючих робочих змін у безпечні райони; своєчасним укриттям виробничого персоналу працюючої робочої зміни (або черго­вого персоналу) у захисних спорудах досліджуваного елемента.

При цьому надійність захисту виробничого персоналу конкретного елемента промислового об'єкта визначається: ступенем забезпечення людей місцями у захисних спорудах цього елемента; здатністю цих спо­руд надійно захищати людей від впливу проникної радіації, радіоактивного зараження і (або) радіоактивного забруднення з макси­мально можливими величинами параметрів цих уражальних чинників, що можуть діяти у районі розташування досліджуваного елемента при реалізації найбільш вірогідних для промислового об'єкта надзвичайних ситуацій; можливістю своєчасного укриття людей у зазначених захисних спорудах.

Захисні властивості будівлі та захисних споруд досліджуваного елемента до впливу проникної радіації, радіоактивного зараження та (або) радіоактивного забруднення визначаються властивим цим будівлям і захисним спорудам коефіцієнтом послаблення іонізуючих випромінювань.

У свою чергу, опороздатність технологічного обладнання, кому­нально-енергетичних і технологічних мереж та інших складових частин досліджуваного елемента до впливу іонізуючих випромінювань визначається можливим ступенем їхнього пошкодження від дії проникної радіації, радіоактивного зараження та (або) радіоактивного за­бруднення з максимально можливими величинами параметрів цих ура­жальних чинників, що можуть діяти у районі розташування досліджуваного елемента.

Відомо, що стійкість роботи досліджуваного елемента в надзви­чайних ситуаціях, пов'язаних з впливом проникної радіації, радіоактивного зараження та (або) радіоактивного забруднення обмежується встановленою дозою допустимого опромінювання людей і можливістю пошкодження складових частин елемента під впливом іонізуючих випромінювань. Тому з урахуванням викладеного вище для підвищення стійкості роботи досліджуваного елемента до впливу зазна­чених уражальних чинників слід підвищувати фізичну стійкість цього елемента шляхом підсилення захисних властивостей його будівлі та захисних споруд і збільшення опороздатності інших його складових частин до впливу іонізуючих випромінювань.

Для оцінки існуючої фізичної стійкості досліджуваного елемента об'єкта до впливу проникної радіації та радіоактивного зараження від ядерних вибухів і (або) до дії радіоактивного забруднення внаслідок аварій на ядерно-енергетичних об'єктах необхідно: підготувати бланк "Результати оцінки фізичної стійкості... до впливу проникної радіації, ра­діоактивного зараження та (або) радіоактивного забруднення" за наве деним зразком (рис. 3); до заголовка бланка дописати назву досліджуваного елемента промислового об'єкта, а також дані про максимально можливі величини однократних доз опромінювання, які можуть одержати люди, що знаходяться на відкритій місцевості в районі розташування досліджуваного елемента від впливу проникної радіації (Дпр.відкр.місц), від впливу радіоактивного заражения (Дmaxрад.зар.відкр.місц.) або від впливу ра­діоактивного забруднення (Дmaxрад.зар.відкр.місц.) в першу колонку бланка записати назви і основні характеристики складових частин досліджуваного елемента, які послабляють іонізуючі випромінювання (наприклад, назви будівлі та захисних споруд цього елемента тощо); у другу колонку блан­ка записати назви комплектуючих виробів, які є чутливими до впливу іонізуючих випромінювань (наприклад, технологічне обладнання и інші складові частини, що містять електронні и оптичні прилади з позначенням величини межі опороздатності кожного з цих приладів до впливу іонізуючих випромінювань (Дкр, Р)). При цьому кожну назву слід записати окремим рядком; у відповідні рядки третьої, четвертої та п'ятої колонок бланка записати значення величин коефіціентів послабления доз радіації від дії проникної радіації, радіоактивного заражения та радіоактивного забруднення для будівлі, захисних споруд тощо. Ці значения величин коефіцієнтів послабления іонізуючих випромінювань кожної зі складових частин досліджуваного елемента визначають з використанням довідкових таблиць та інформації, відображеної у першій колонці бланка; у віповдні рядки шостої колонки бланка записати значення величини поглинутої дози радіації від дії проникноі радіації  Дпр.вир.пр (яку можуть одержати люди, що знаходяться у виробничих приміщеннях досліджуваного елемента) і значення величини поглинутої дози радіації від дії проникної радіації  Дпр.зах,.сп(яку можуть одержати особи виробничого персоналу, що знаходяться у захисних спорудах цього елемента).