Забезпечення заходів і дій в межах Єдиної державної системи цивільного захисту, страница 9

Для визначення існуючої фізичної стійкості досліджуваного еле­мента до впливу повітряної ударної хвилі (сильного вітру. повені тощо) необхідно: піготувати бланк "Результата оцінки фізичної стійкості... до впливу повітряної ударної хвилі (сильного вітру. повені тощо)" за наведеним зразком (рис.1); у заголовок бланка записати назву досліджуваного елемента промислового об'єкта (наприклад: механічний цех Павлівського авіаційного заводу); у першу колонку бланка записати назви основних складових частин досліджуваного елемента (наприклад, будівля, технологічне обладнання, комунально-енергетичні та технологічні мережі та їхні характеристики (для кожної зі складових частин в окремих рядках); у другій колонці бланка за допомогою умовних знаків наочно відобразити можливий ступінь зруйнування (пошкодження) ко­жної зі складових частин для даних у цій колонці значень величини надлишкового тиску у фронті повітряної ударної хвилі (швидкісного на­тиску сильного вітру, повені тощо) ΔРф, кПа; за інформацією, відображеною у другій колонці бланка, визначити межу фізичної стійкості до впливу повітряної ударної хвилі (сильного вітру, повені тощо) кожної зі складових частин досліджуваного елемента (як найбільше значения величини ΔРф, кПа, під впливом якого ця складова частина одержує ще слабкі зруйнування або пошкодження) і одержані цифри записати у відповідний рядок третьої колонки бланка; за результатами порівняльного аналізу даних третьої колонки визначити межу фізичної стійкості до впливу повітряної ударної хвилі (сильного вітру, повені тощо) усього комплексу досліджуваного елемента ΔРф_LIM, кПа (як найменшу з ве­личин ΔРф_.кр у третій колонці). Результати записати в четверту колонку бланка; за інформаціею, відображеною на "Картах очікуваної інженерної обстановки...", визначити максимальну з величин надмірного тиску у фронтах повітряних ударних хвиль від різних вибухів (сильного вітру, повені тощо) ΔРф_.max. що діють у місці розташування досліджуваного елемента, результати записати у п'яту колонку бланка.

Рис. 1 – Результати оцінки фізичної стійкості досліджуваного елемента об’єекта

Далі з використанням інформації, відображеної у зазначеному вище бланці, оформляють текстовий документ "Висновки за результа­тами оцінки фізичної стійкості..." для досліджуваного елемента проми­слового об'єкта за наведеним зразком:

Висновки

за результатами оцінки фізичної стійкості________________________________________          

                                                                         (назва досліджуваного елемента промислового об'єкта)

1. Стійкий  чи  не стійкий досліджуваний елемент до  впливу
повітряної ударної хвилі, сильного вітру, повені тощо (якщо не стійкий,
то з якої причини).

2. Запропоновані заходи щодо підвищення фізичної стійкості враз­
ливих складових частин досліджуваного елемента.

Формулювання висновків проводять за такою методикою: якщо величина ΔР_фLIM більша за величину ΔР_фmax або дорівнює їй, то дослі­джуваний елемент стійкий до впливу повітряної ударної хвилі (сильного вітру, повені тощо), а якщо менша, то елемент нестійкий. В останньому випадку у "Висновках..." відзначають, які саме складові частини є причи­ною недостатньої стійкості всього досліджуваного елемента і на яку саме величину доцільно підвищити стійкість кожної з цих складових частин, щоб у разі впливу повітряної ударної хвилі (сильного вітру, повені тощо) з ΔР_фLIM= ΔР_фmax одержували зруйнування (пошкодження) не більші ніж слабкі.

Далі у "Висновках..." записують рекомендації щодо впровадження конкретних заходів з підвищення фізичної стійкості недостатньо на­дійних складових частин і всього комплексу досліджуваного елемента.

За такою ж методикою проводять оцінку та формулюють висновки щодо результатів оцінки фізичної стійкості до впливу повітряної удар­ної хвилі (сильного вітру, повені тощо) кожного з основних елементів промислового об'єкта.

Основні заходи щодо підвищення межі фізичної стійкості до впливу повітряної ударної хвилі (сильного вітру, повені тощо)

Основними типовими заходами з підвищення межі фізичної стійко­сті будівель і споруд є такі: влаштування силових каркасів, рам, підси­люючих поясів, контрфорсів, опор для зменшення прольотів несучих конструкцій та ін.; побудова підсилюючих стін будівель і споруд, напівпід­вальних приміщень тощо; підсилення покрівель та перекриттів будівель і споруд.

Основними типовими заходами щодо підвищення межі фізичної стійкості технологічного обладнання є такі: раціональне компонування технологічного обладнання у виробничих приміщеннях (для захисту від ударів уламків зруйнованих конструкцій і споруд); підвищення міцності закріплення обладнання на фундаментах; улаштування контрфорсів, що підвищують стійкість обладнання до впливу швидкісного натиску повіт­ряної ударної хвилі; виготовлення та встановлення захисних камер, наметів, кожухів та ін.

Основними типовими заходами щодо підвищення межі фізичної стійкості технологічних і комунально-енергетичних мереж є такі: заглиб­лення трубопроводів і кабелів технологічних мереж (ТМ) і комунально-енергетичних мереж (КЕМ); розміщення ТМ і КЕМ на низьких естакадах та обвалування їх ґрунтом; збільшення міцності трубопроводів постано­вкою ребер жорсткості, хомутів, що з'єднують два-три трубопроводи в пучок тощо.

3.2 Дослідження фізичної стійкості елементів промислового об'­єкта до впливу теплового випромінювання вибухів і (або) теплово­го випромінювання пожеж

Послідовність виконання дослідження. Дослідження фізичної стійкості елементів промислового об'єкта до впливу теплового випромі­нювання вибухів і (або) теплового випромінювання пожеж здійснюється у такій послідовності: виявляють та оцінюють очікувану пожежну обста­новку, що може виникнути на території промислового об'єкта у разі реалізації найбільш вірогідних для цього об'єкта надзвичайних ситуа­цій, пов'язаних з дією теплового випромінювання вибухів і (або) тепло­вого випромінювання пожеж; оформляють для кожної з цих надзвичай­них ситуацій "Картку очікуваної пожежної обстановки..."; виявлення і оцінку очікуваної пожежної обстановки; здійснюють оцінку фізичної стійкості кожного з основних елементів промислового об'єкта до впливу теплового випромі­нювання вибухів і (або) теплового випромінювання пожеж.