Забезпечення заходів і дій в межах Єдиної державної системи цивільного захисту, страница 2

Фізична стійкість конкретного елемента об'єкта до впливу кон­кретного уражального чинника визначається: надійністю захисту вироб­ничого персоналу цього елемента; опороздатністю будівлі, захисних споруд, технологічного обладнання, комунально-енергетичних і технологічних мереж та інших складових частин цього елемента до дії зазначеного уражального чинника.

Кількісною оцінкою фізичної стійкості конкретного елемента до впливу конкретного уражального чинника є його межа фізичної стійкості. Так, наприклад, межею фізичної стійкості конкретного елемента об'єкта до впливу повітряної ударної хвилі є таке найбільше із значень величини надлишкового тиску у фронті повітряної ударної хвилі (що діє в районі розташування зазначеного елемента) ΔРф.LIM, під впливом якого: осо­би виробничого персоналу цього елемента зовсім не одержують уражень; будівлі, захисні споруди, технологічне обладнання, комуналь­но-енергетичні та технологічні мережі, інші складові частини цього елемента одержують слабкі зруйнування (пошкодження).

Межею фізичної стійкості конкретного об'єкта до впливу тепло­вого випромінювання вибухів і (або) пожеж є таке найбільше із значень величини світлового імпульсу вибуху Ісв.виб.LIM і (або) найбільше із зна­чень величини густини потоку теплового випромінювання пожежі                Iтепл.пож.LIM (що діють у місці розташування зазначеного елемента), під впливом якого: особи виробничого персоналу цього елемента зовсім не одержують уражень; будівлі, захисні споруди, технологічне облад­нання, комунально-енергетичні мережі, технологічні мережі, інші складові частини зазначеного елемента не спалахують (при цьому захисні споруди цього елемента забезпечують надійний захист його виробничого персоналу також і від впливу вторинних уражальних чинників пожеж, що можуть виникнути на території об'єкта: теплового випромінювання, задимлення території, виділення НХР).

Межею фізичної стійкості конкретного елемента об'єкта до впливу проникної радіації та радіоактивного зараження ядерного вибуху є таке найбільше із значень величини потужності дози радіоактивного зара­ження на першу годину після ядерного вибуху P1РАД.ЗАР.LIM. (що діє на відкритій місцевості у районі розташування цього елемента), під впливом якого будівлі, захисні споруди, технологічне обладнання, комунально-енергетичні та технологічні мережі, інші складові частини зазначеного елемента ще не одержують иезворотних радіаційних пошкоджень, а особи виробничого персоналу цього елемента одержують сумарну по­глинуту однократну дозу опромінювання (від впливу проникної радіації та радіоактивного зараження) ДLIM, величина якої не перевищує значення величини встановленої дози опромінювання Двст.

Межею фізичної стійкості конкретного елемента об'єкта до впливу радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ядерно-енергетичному об'єкті є таке найбільше із значень величини потужності дози радіоактивного забруднення на першу годину після аварії P1РАД.ЗАР.LIM (що діє на відкритій місцевості у районі розташування цього елемента), під впливом якого будівлі, захисні споруди, технологічне обладнання, кому­нально-енергетичні та технологічні мережі, інші складові частини зазна­ченого елемента ще не одержують незворотних радіаційних пошкод­жень, а особи виробничого персоналу цього елемента одержують по­глинуту однократну дозу опромінювання ДПОГЛ.LIM, величина якої не перевищує величини встановленої дози опромінювання Двст.

Межею фізичної стійкості конкретного елемента об'єкта до дії хімічного зараження БОР і (або) хімічного забруднення НХР є таке найбільше із значень величини концентрації БОР (або НХР) в атмосферному повітрі (що діє у районі розташування зазначеного елемен­та) КБОР.LIM (або КНХР.LIM під впливом якого особи виробничого персоналу цього елемента не одержують уражень; будівлі, захисні споруди, технологічне обладнання, комунально-енергетичні та технологічні мережі, інші складові частини зазначеного елемента ще не одержу­ють незворотних хімічних пошкоджень.

Чинники, які впливають на сталість функціонування об'єктів економіки у надзвичайних ситуаціях

На сталість функціонування об'єктів економіки у надзвичайних ситуаціях впливають такі основні чинники: надійність захисту робітників і службовців (а також членів їхніх сімей) у надзвичайних ситуаціях техно­генного, природного, соціально-політичного та воєнного характеру; здатність інженерно-технічного комплексу об'єкта протистояти (певною мірою) впливу уражальних чинників надзвичайних ситуацій; надійність системи постачання об'єкта усім необхідним для виробництва продукції (сировиною, паливом, електроенергією, водою тощо) у над­звичайних ситуаціях; стійкість і безперервність управління виробниц­твом і цивільним захистом об'єкта; підготовленість об'єкта до прове­дення невідкладних робіт у зоні НС, підготовленість об'єкта до прове­дення робіт з відновлення виробництва. Саме з метою оптимізації впливу зазначених чинників проводиться дослідження існуючого рівня сталості функціонування конкретних об'єктів економіки в умовах можливої реалізації найвірогідніших для них надзвичайних ситуацій.

/Розповідь/

  1. Організація досліджень сталості  функціонування об’єктів економіки у надзвичайних ситуаціях

Дослідження сталості функціонування діючого об'єкта економіки - це всебічне вивчення умов, що можуть виникнути в найбільш вірогідних для цього об'єкта надзвичайних ситуаціях, і визначення їх впливу на виробничу діяльність.

Метою дослідження є виявлення найбільш вразливих місць у роботі об'єкта в надзвичайних ситуаціях і розроблення комплексу інженерно-технічних, технологічних та організаційних заходів, які спрямовані на максимальне зниження впливу уражальних чинників.

Організаційні заходи передбачають розроблення і планування дій управлінського складу підприємства, органів управління, служб і фор­мувань цивільного захисту об'єкта: із забезпечення надійного захисту робітників і службовців; при проведенні невідкладних робіт у зоні НС; при відновленні виробництва (а також дій з організації випуску продукції на непошкодженому обладнанні).